БЗВП та інші пригоди. Частина 6 Невеличкі підсумки першого тижня.Ну от і ще один день позаду. Але спершу я, напевно, підбив би підсумки першого тижня на бзвп. Коли ти заходиш в бліндаж і бачиш, що всередині більш-менш людські умови- стає цікавіше. Але, коли за годину після цього прикидається бухущий в кал старший сержант (слава богу, що не наш) і зустрічає нас фразою "ви, танкісти, йобнуті нахуй" - це насторожує).Але якщо загально, то тиждень йде на те, щоб зрозуміти потенціал своєї фізухи, намагатись відключити критичне мислення при виконанні наказів, бо це армія і логіки тут не знайти. (логіку, здоровий глузд та мізки потім повернуть... можливо)А ще необхідно адаптуватися до нового колективу, режиму дня і сну по кілька годин вночі, якщо у тебе нічне чергування (сон з 22 до 6 ранку, але ти можеш чергувати з 00:00 до 02:00). А все інше-просто топ: свіже повітря, жарти і непогане їдло.Ну а тепер про восьмий день:Стандартний для мене ранок: зарядка, а потім пробіжка (і знову я трохи переборщив і пробіг на півтора км більше за інших, але з іншого боку це норм, фізуха і витривалість йдуть вгору)).А далі почалося: сьогодні знову приїхало купа начальників, що вилилося у більш ніж 7 годин за день у повній екіпіровці, але по порядку:Спершу нас відправили на полігон постріляти і ура, нарешті у нас закінчились натівські набої і видали нормальні бойові. Так як це були перші стрільби - спершу треба було відкалібрувати автомат для точної стрільби. На це все пішло 10 набоїв з позиції лежа з відстані 25 метрів, а потім вже залишкові 20 набоїв пустили по мішені в позиції стоячи з дистанції 50 метрів. На диво, як для першої стрільби - з 20 штук я влучив 6-7 разів, що ваажаю досить непоганим результатом. Також, здивувало те, що автомат майже не дає віддачі, все плавно, гладко і не голосно)Після стрільби пішла десь година на відпрацювання позицій для стрільби, швидкої перезарядки у цих позиціях, а на десерт нам дали кілька лопат і ми копали промерзлу землю в повній екіпі. Ось так минули перші 4 години в броні. У порівнянні з минулим тижнем вже куди простіше, але все одно забагато. Після цього ми пішли в бліндаж, але ненадовго. Буквально вистачило часу на те, щоб зняти броню, трохи висохнути і заново її вдягти, щоб піти на теоретичні заняття. Там ми побули хвилин 15, після чого нас вигнали в бліндаж, бо необхідно було звільнити приміщення. Майже одразу після цього був обід, а вже за хвилин 10 після нього нам знову сказали надіти броню і йти на заняття по мінам, гранатам і всякій іншій вибуховій двіжусі. Саме заняття було прям сильно цікаве, бо показував і розказував нам профільний сапер, але це було ще 3 години у броні).А ще, після останніх дощів у нас почало трохи топити бліндаж, тож вечір пішов на те, щоб позаливати стелю монтажною піною. Це не сказати, щоб сильно допомогло, але завтра будемо щось майструвати далі.Через ці заняття я не пішов вечеряти, бо вже було сильно неохота, але благо тут у нас достатньо їжі і все норм.А ще нам дав приємний бонус наш сержант і дозволив використовувати інтернет після відбою, бо привезли екофлоу, а генератор, від якого ми заживлюємось - вимикають о 22.Ось такий день, вже залишилось не так багато: до "якогось там" лютого, чи коли це все закінчиться (наче).(с) Джокер-бзвписець Американський піхотинець