⚜️ Призначення екзархом у Західній Русі було важким випробуванням. Православна Церква на території Польщі тоді перебувала у вкрай скрутному становищі. Для успішного виконання свого служіння екзарху необхідні були не лише блискучі адміністративні здібності і богословська освіченість, а й високі моральні чесноти та велика особиста мужність.

⚜️ Одним із перших канонічних діянь нового екзарха було скликання у серпні 1595 року Собору, який однозначно відкинув можливість унії з Римом. Тоді ж святий Никифор розіслав послання до духовенства західноруських земель, в якому закликав не коритися єпископам-відступникам Іпатію Потію і Кирилу Терлецькому, котрі підписали акт унії з Католицькою Церквою.

⚜️ У 1596 році, попри перешкоди з боку уряду польського короля Сигізмунда ІІІ, який не бажав допускати грецьке православне духовенство на Собор у Бресті, Никифор прибув на територію свого Екзархату. Поява Патріаршого екзарха на Соборі посилила позицію православних: святий Никифор мав на руках грамоти патріарха Єремії, які дозволяли йому головувати на Помісних Соборах. Патріарх наділив святого Никифора владою головувати на всіх Соборах у межах Вселенського Патріархату і від його імені вирішувати на Соборах всі питання, які стосуються віри та устрою Церкви.

⚜️ Екзарх Никифор фактично визначив хід і рішення Православного Собору у Бресті. Спочатку він вивів його учасників із стану розгубленості, викликаної діями єпископів-зрадників. Потім, не перевищуючи своїх повноважень, екзарх зміг проводити справу так, що рішення уніатського собору були позбавлені будь-якого канонічного підґрунтя.

⚜️ Після Собору святий Никифор продовжував своє перебування на білорусько-українських землях. Він розумів, що його присутність у Речі Посполитій зміцнює лави противників унії. Він розсилав грамоти, переконуючи тих, хто сумнівався, звільняв священників від послуху уніатським архієреям.

⚜️ Дії святого Никифора викликали незадоволення польського короля. Більше того, він наказав заарештувати екзарха, звинувачуючи його у шпигунстві на користь Туреччини.

⚜️ У лютому 1597 року у Варшаві відкрився Сейм, на якому розглядалися питання законності Берестейської унії, висунуті на розгляд представниками православних. Уніати на цьому Сеймі опротестовували рішення Православного Собору у Бресті, а також звинувачували святого Никифора й інших православних ієрархів у відсутності достатніх повноважень для проведення Собору і відлучення єпископів-уніатів від Церкви.

⚜️ У березні на засідання Сейму прибув святий Никифор. Проте доля екзарха була вже визначеною. Його засудили на ув’язнення у Марієнбурзькій фортеці, де у 1598 році (за іншими даними, у 1599 році) за загадкових обставин він помер. Православні були переконані, що за наказом короля екзарха Никифора заморили голодом.

⚜️ Священномученик архідиякон Никифор був канонізований Синодом Української Православної Церкви як ревний захисник Православ’я і борець проти унії. Причислення священномученика Никифора до лику святих відбулося 28 жовтня 2001 року в Георгіївському храмі Львова.