⚜️ Після сходження на вірменський престол він став примушувати святого Григорія зректися Христа. Непохитність святого озлобила Тиридата, і він віддав свого вірного служителя на жорстокі муки. Страждальця підвісили донизу головою з каменем на шиї, декілька днів обкурювали смердючим димом, били, знущалися, примушували ходити в залізних чоботях з гвіздками. Під час цих страждань святий Григорій співав псалми. У темниці Господь зцілив усі його рани.

⚜️ Коли Григорій знову постав перед царем неушкодженим і радісним, той здивувався і наказав повторити тортури. Святий Григорій перетерпів їх, не вагаючись, з такою самою рішучістю і гідністю. Тоді його облили гарячим оловом і кинули до рову, наповненого отруйними гадами.

⚜️ Господь же зберігав Свого обранця: отруйні істоти не зашкодили йому. Якась благочестива жінка годувала його хлібом, таємно опускаючи його до рова. Святий ангел, сходячи до мученика, підбадьорював його сили і укріпляв дух.

⚜️ Так минуло чотирнадцять років. За цей час цар Тиридат скоїв ще одне злодіяння. Він замучив святу діву Рипсимію, старицю ігуменю Гаїанію і з ними ще тридцять п’ять дів одного із малоазійських дівочих монастирів.

⚜️ Свята Рипсимія разом зі своєю ігуменею і сестрами втекла до Вірменії, не бажаючи виходити заміж за імператора Діоклітіана (284–305 рр.), який спокусився її красою. Про це Діоклітіан повідомив вірменському царю Тиридату і запропонував йому або надіслати Рипсимію назад, або самому взяти її за дружину.

⚜️ Слуги царя розшукали втікачів і стали вмовляти Рипсимію підкоритися волі царя. Свята відповіла, що вона, як і всі сестри обителі, заручена Небесному Нареченому і в шлюб вступати не може. Тоді з неба пролунав голос: “Дерзайте і не бійтеся, бо Я з вами”. Посланці в страху пішли геть.

⚜️ Тиридат віддав діву найжорстокішим тортурам. Під час них її позбавили язика, розітнули їй черево, осліпили і умертвили, розрубавши тіло її на частини. Ігуменя Гаїанія за те, що надихала Рипсимію мужньо терпіти катування за Христа, разом з двома сестрами-інокинями була віддана на такі самі тортури. Після цього вони були обезголовлені. Решта тридцять три сестри були порубані мечами, тіла їхні були кинуті на поживу звірам.

⚜️ Гнів Божий вразив царя Тиридата, а також тих його наближених і воїнів, хто брав участь у катуваннях святих дів. Одержимі бісами, вони уподібнилися диким вепрям (як колись Навуходоносор. Дан. 4:30), носилися лісами, розривали на собі одяг і гризли власне тіло. Через деякий час сестрі Тиридата було сповіщено уві сні: “Якщо не буде виведений із рову Григорій, цар Тиридат не зцілиться”. Тоді наближені царя підійшли до рову і запитали: “Григорію, чи живий ти?” Григорій відповів: “Благодаттю Бога мого я живий”. Потім вони вивели святого мученика оброслого, почорнілого і дуже висохлого. Але, як і раніше, він був твердий духом. ⬇️