🌿 На дев’яносто дев’ятому році життя преподобний Киріак знову пішов у Сусаким і там жив з учнем своїм Іоаном. У цей час його знову відвідав чернець Кирил. Цього разу преподобний пробув у Сусакимі вісім років.

🌿 В останні роки його перебування в пустелі Господь відкрив преподобному Киріаку, що він не один служить Богу у своєму усамітненні, а є інші таємні раби Божі, які підносять до Нього свої молитви і про яких світ не знає.

🌿 Відкрито це було так. Одного разу учень преподобного Іоанн і його друг Парамон ішли із обителі до преподобного в його пустелю. Дорогою вони побачили вдалині, в глибині пустелі, людину, яка втекла від них до печери. Підійшовши до неї, вони довго стукали, просячи жителя печери розповісти їм про себе.

🌿 Зрештою зсередини печери, так і не виходячи до них, на їхні голоси відгукнулася відлюдниця, яка просила братію залишити її. Але вони благали її відкрити їм своє ім’я і сказати, чи давно вона тут спасається. Відлюдниця сказала, що її ім’я Марія, а живе вона цілком на самоті вісімнадцять років. Ніхто ніколи не приходив до неї, і ніхто не знав про її подвиги, які залишилися в таємниці.

🌿 Блаженна Марія просила молитов преподобного Киріака і просила його учнів, щоб на зворотному шляху від преподобного вони ще раз до неї зайшли. Коли учні сказали про це святому Киріаку, він віддав подяку Богові за те, що є стільки святих, які приховані від людей і служать Йому, не тільки чоловіків, а й жінок.

🌿 Він послав Іоанна з Парамоном назад до блаженної Марії. Але коли вони прийшли до печери, то знайшли святу вже померлою. Захопивши із обителі все необхідне для поховання, вони повернулися і поховали святу самітницю недалеко від її печери.

🌿 За два роки до смерті преподобний Киріак повернувся до монастиря і знову оселився в печері святого Харитона. Наприкінці життя праведний старець був як і раніше рухливий. Він з ретельністю співав стоячи і ніколи не бував без діла, молячись або займаючись якою-небудь роботою.

🌿 Коли настав час його смерті, преподобний Киріак, покликавши братію, всіх благословив і зі всіма попрощався. Потім він глянув на небо, простягнув руки, помолився і тихо відійшов до Господа у віці ста дев’яти років.