⚜️ Тоді їх знову привели до імператора Адріана, і він став наполегливо вимагати, щоб вони принесли жертву язичницьким богам. Але дівчатка з обуренням відкинули його наказ.

⚜️ “У нас є Бог Небесний, — відповіли вони, — Його дітьми ми бажаємо залишитися, а на твоїх богів плюємо і погроз твоїх не боїмося. Ми готові постраждати і навіть померти заради дорогого нам Господа нашого Іісуса Христа”.

⚜️ Розгніваний Адріан звелів піддати дітей різним тортурам. Кати почали з Віри. Вони на очах у матері та сестер стали нещадно бити її, відриваючи частини від її тіла. Потім вони поклали її на розпечену залізну решітку. Силою Божою вогонь не заподіяв жодної шкоди тілу святої мучениці.

⚜️ Збожеволілий від жорстокості Адріан не збагнув чуда Божого і звелів кинути отроковицю в казан із киплячою смолою. Але з волі Господньої казан охолонув і не заподіяв сповідниці жодної шкоди. Тоді її засудили на усічення мечем.

⚜️ “Я з радістю піду до улюбленого мого Господа Спасителя”, — сказала свята Віра. Вона мужньо схилила свою голову під меч і так віддала свій дух Богові.

⚜️ Молодші сестри Надія і Любов, натхнені мужністю старшої сестри, зазнали схожих мук. Вогонь не заподіяв їм шкоди, і тоді їм відсікли мечем голову.

⚜️ Святу Софію не піддали тілесним мукам, але прирекли на ще сильніші душевні муки від розлуки з замученими дітьми. Страждальниця поховала чесні останки своїх дочок і два дні не відходила від їхньої могили. На третій день Господь послав їй тиху кончину і прийняв її багатостраждальну душу в небесні обителі.

⚜️ Свята Софія, яка зазнала за Христа великих душевних мук, разом з доньками причислена Церквою до лику святих. Постраждали вони в 137 році. Старшій, Вірі, тоді було дванадцять років. Другій, Надії, було десять років, а молодшій, Любові, було лише дев’ять років.

⚜️ Так три дівчинки і їхня мати показали, що для людей, укріплених благодаттю Святого Духа, нестача тілесних сил анітрохи не слугує перешкодою для прояву сил духу й мужності. Їхніми святими молитвами Господь нехай укріпить і нас у християнській вірі та в доброчесному житті.

🙏 🙏 🙏 ⛪️ 🙏 🙏 🙏

Тропарь мученицам Вере, Надежде, Любови и матери их Софии, глас 4:

Торжеству‌ет Це‌рковь перворо‌дных,/ и свесели‌тся прие‌мля ма‌терь о ча‌дех веселя‌щуюся,/ я‌же я‌ко му‌дрости тезоимени‌тая/ тро‌йственным богосло‌вским доброде‌телем равночи‌сленныя породи‌./ Ты‌я с му‌дрыми де‌вами зрит уневе‌стившияся Жениху‌ Бо‌гу Сло‌ву,/ с не‌ю и мы духо‌вне в па‌мяти их свесели‌мся, глаго‌люще:/ Тро‌ицы побо‌рницы,/ Ве‌ро, Любве‌ и Наде‌ждо,// в ве‌ре, любви‌ и наде‌жде утвержда‌йте нас.

Ин тропарь мученицам Вере, Надежде, Любови и матери их Софии, глас 5:

Я‌ко ма‌слина благопло‌дная/ произрасла‌ еси‌ во дво‌рех Госпо‌дних,/ Софи‌е му‌ченице честна‌я,/ и принесла‌ еси‌ Христу‌ плод сладча‌йший,/ о‌трасли от ложе‌сн твои‌х,/ по‌двиги благоприя‌тными,/ Любо‌вь и Наде‌жду с Ве‌рою богому‌дрою.// С ни‌миже моли‌ о всех нас.

Кондак мученицам Вере, Надежде, Любови и матери их Софии, глас 1:

Софи‌и честны‌я свяще‌ннейшия ве‌тви,/ Ве‌ра и Наде‌жда и Любо‌вь, показа‌в­шеся,/ му‌дрость обуи‌ша е‌ллинскую благода‌тию,/ и пострада‌вше, и победоно‌сицы яви‌вшеся,// венце‌м нетле‌нным от всех Влады‌ки Христа‌ увязо‌шася.

Величание мученицам Вере, Надежде, Любови и матери их Софии:

Велича‌ем вас, честны‌е му‌ченицы, Ве‌ро, Наде‌ждо, Любве‌ и Софи‌е, и чтим святы‌я страда‌ния ва‌ша, я‌же за Христа‌ претерпе‌ли е‌сте.