💠 Святий Завулон був відомий як хоробрий полководець, про нього в житії сказано, що він «прибув… до римського царя», ставши одним із римських полководців, «у той час, коли Георгій Каппадокійський був замучений за Христа…» Він узяв участь у поході проти «бранджів» (за одним із припущень, франків), які загрожували Риму.

💠 У битві «на полі Піталанському» (битва між римлянами і галлами на Каталаунських полях у 273 році) Завулон, виявивши дива хоробрості, взяв у полон царя «бранджів» і його вельмож. Римський імператор наказав стратити їх, але «бранджі» благали Завулона про заступництво, щоб їм було дозволено до страти прийняти його віру.

💠 Святий клопотав перед імператором та Римським єпископом, і полонені, хрещеним яких він сам і став, були хрещені. Наступного дня вони вбралися в похоронний одяг і вийшли до місця страти зі співом молитов.

💠 На прохання Завулона римський імператор помилував «бранджів», відпустивши їх геть із багатими дарами, але ті, вражені милосердям і щедрістю християн, не захотіли піти і почали просити імператора і Завулона «вирушити разом з ними до їхньої країни, щоб дати віру Христа і хрестити водою весь їхній народ».

💠 Біля «великої річки Гдамари» царську свиту зустріли люди 10 «бранджських… князівств: Холамай, Хозабай, Хлачай, Хенешагі, Тімгарагі, Закай, Гзай, Заргай, Зармай і Тмонігоні». Цар розділив народ надвоє вздовж берегів річки, священики освятили воду і хрестили людей, а святий Завулон «покладав на всіх руки протягом десяти днів.

💠 У розбитих тут наметах священники служили обідню і причастили народ Святих Таїн Христових». Влаштувавши «всі справи християнства і благословивши їх (бранджів)», святий повернувся до Риму. Так, завдяки заслугам батька святої Ніни, майже всі франки навернулися до християнства.

💠 Грузинський гімнограф Х століття, звеличуючи святу Ніну, пише: «Батько — Завулон — навернув франків мечем, а дочка — блаженна Ніна — навернула грузинів Животворящим Хрестом».

💠 Потім святий Завулон вирушив до Єрусалима поклонитися великим святиням християнським. Там він роздав бідним і нужденним майже все своє майно; там же він зблизився з архієпископом Єрусалимським Ювеналієм і його сестрою Сосанною, які також були родом із Каппадокії. (Сосанна й архієпископ Іувеналій виїхали до Єрусалима після смерті батьків.

💠 Патріархові сподобався благочестивий Завулон, і він одружив його зі своєю сестрою Сосанною. Після одруження молоде подружжя вирушило до Каппадокії, де народилася їхня єдина дочка — рівноапостольна Ніна. Мати виховала дівчинку «під піклуванням своїм у безперестанному служінні жебракам і вдень і вночі».

💠 Коли дівчинці виповнилося дванадцять років, батьки її знову переселилися до Єрусалима, де роздали жебракам усі заощадження від продажу майна. А незабаром, взявши благословення у Єрусалимського архієпископа, Завулон попрощався з дружиною, наставив доньку на шлях служіння Богові і пішов до відлюдників. Точне місце молитовного подвигу святого Завулона відомо тільки Богу.

💠 Сосанна ж з дочкою залишилися в Єрусалимі. Святу Сосанну патріарх благословив на служіння немічним і жебракам; її поставили дияконисою при храмі Гробу Господнього. Виховання святої Ніни було доручено благочестивій стариці Ніанфорі.

💠 Точний час кончини святого подружжя Завулона і Сосанни невідомий.