☦️ Господь, вказуючи на свого учня, промовив з Хреста до Богородиці: «Жено, це син Твій…» Таким чином, відбулося всиновлення всього роду людського Пречистій Богородиці. А до Іоанна Господь сказав: «Це мати твоя!» Після чого апостол взяв Божу Матір до себе і турбувався про Неї решту Її земного життя.☦️ Коли Син Божий вмирав на Хресті, сталося дивовижне затемнення, згадки про яке збереглися в тогочасних істориків та астрономів.☦️ «Боже Мій, Боже Мій, навіщо залишив Ти Мене? – ці слова Спаситель промовляв на Хресті, відчуваючи жах Богооставленості, яку долав Своєю Хресною смертю. Після третьої години дня, промовивши «Звершилося!», Христос помер.☦️ Як розповідає Євангеліє, тієї миті земля затрусилася, і завіса храму єрусалимського розідралася надвоє, символізуючи припинення ветхого заповіту.☦️ За наказом, щоб переконатися в смерті Іісусовій, воїн простромив Його списом, і з рани витекли кров та вода.☦️ Тіло Господа було поховано в печері, вхід до якої, за наполяганням юдейських священиків, був запечатаний, а біля нього виставлено римську варту.☦️ Відтворюючі у власному серці події Хресної Жертви Сина Божого за кожного з нас, не забуваймо про благорозумного розбійника – того самого, який, на відміну від інших, усвідомив власну гріховність та зрозумів, що перед ним – насправді Господь і Месія.☦️ Пам’ятаймо, що саме цей розбійник став першою людиною, яка увійшла у Рай, але перед тим цей розбійник щиросердно покаявся та сповідував Христа Богом.☦️ Тож нехай кожен із нас в цей Страшний і Величний день вимовляє в серці його слова: «Пом’яни мене, Господи, у Царствії Твоєму».