#ПроповідьПредстоятеля Церква живе й розвивається через соборність та слухання Святого Духа, а не через зовнішній авторитет чи політичну підтримку.У день памʼяті святих отців Першого Вселенського Собору Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій після Божественної літургії у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі зачитав звернення з нагоди 1700-річчя Першого Вселенського Собору. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.«Коли Свята Православна Церква Христова отримала свободу існування, тобто була легалізована, почалася нова сторінка історії Церкви. Той невидимий ворог, який навчав людей переслідувати віруючих у Христа, убивати їх, мучити, нищити, взяв на себе інше обличчя і почав ізсередини руйнувати Церкву», — сказав Блаженніший владика.За словами Його Блаженства, найважливішим скарбом Церкви є чиста віра у Господа нашого Іісуса Христа як Сина Божого і Спасителя світу. Диявол намагався цей головний скарб Церкви знищити, щоб Церква втратила чистоту віри й перестала виконувати свою місію готувати людей до вічного спасіння. Але святі отці Першого Вселенського Собору вступили у боротьбу із духами зла, які бажали знищити цю спасительну віру.«Собор у Нікеї, скликаний у 325 році, зібрав єпископів з усього світу та дав відповідь на виклики часу, перш за все – на єресь Арія, котра підривала самі основи віри в Божественність Господа нашого Іісуса Христа. Але цей Собор став не лише своєрідним богословським рубежем, він заклав модель церковного буття, що тримається на принципі соборності, спільного молитовного розпізнання істини у Святому Дусі. Апостол Павло нагадує нам, що “Бог не є Бог безладдя, а миру” (1Кор. 14: 33). І саме в мирі і в дусі братнього служіння, який був живо присутній серед отців Собору, відбувалися пошуки однодумності і істини. Це зібрання архіпастирів стало виявом глибокої довіри до спільного досвіду Церкви, де кожен голос мав значення, а істина визначалася не авторитетом сили, а однодушністю у Святому Дусі, як про це сказано в книзі Діянь: “Бо угодно Святому Духові і нам” (Діян. 15: 28). Така формула, народжена ще на Апостольському соборі, знову ожила в Нікеї. Перший Вселенський Собор став не лише відповіддю на богословську кризу, але й зміцнив засади соборного мислення та існування Церкви. Він показав, що голос Церкви – це не приватна думка окремих людей, а плід духоносного соборного розпізнання», — підкреслив Архіпастир.Першосвятитель також звернув увагу, що, відзначаючи цей ювілей, ми не можемо оминути ролі державної влади у цій події.«Рівноапостольний цар Константин Великий, прагнувши миру у своїй державі, ініціював скликання цього Собору. Його підтримка дала можливість зібрати єпископів у небаченому доти масштабі. І у цьому ми бачимо приклад доброї співпраці між Церквою і державою», — сказав Предстоятель.Разом з тим, Першоієрарх наголосив, що «тісне сплетення церковного і державного, що було закладено у Константинівську епоху, почало містити в собі і небезпеку, яка проявлялась в подальшій історії Церкви».Докладніше.Відео: https://youtu.be/DYIBSgNwlR8