until august

Хочете знати, як виглядає брехня?Приблизно ось так. Це я обіцяла собі не брати більше ніж дві нові книжки цього місяця 🫠〰️ «Жіноче коло пані Тань» Лізи Сі я давно хотіла; писала про неї ось тут. 〰️ «Місто сходів» від Роберта Джексона Беннетта, на якого я покладаю великі надії після його «Затруєної чаші». Має бути атмосферне фентезі з таємницями й мертвими богами.〰️ Збірка «Країна сліпих» Герберта Веллса, батька наукової фантастики, у дуже гарному оформленні.〰️ «Любий Едварде» від Енн Наполітано, писала про неї тут. 〰️ «Життя хлопця» Роберта Маккаммона: дорослішання, дружба, гумор, таємниця, пошуки себе, ностальгія, магічний реалізм. 〰️ «Кити на частоті 52 герци» Соноко Мачіди — така гарна вживу! Аннотація ось тут. 〰️ «Цитадель» Арчибальда Кроніна про медицину, історію і моральні дилеми. Давно хотіла почитати щось у цього автора і ось цей час настав!〰️ «Якщо зі світу зникнуть коти» Генкі Кавамури: дуже коротенька, вже прочитала. Про оформлення цієї книги писала тут. until august | #книги

Як думаєте, як пов'язані статті Джонса про голод, суфражистки і Донецьк? 👀Мати Ґарета, Енні Гвен Джонс, у юності поїхала з Уельсу до України, де працювала гувернанткою Артура Юза, одного з синів Джона Юза.Джон Джеймс Юз (Г'юз) був британським гірничим інженером родом із Південного Уельсу. У 1869 році він приїхав до Донбасу, де заснував металургійний завод. При заводі згодом виросло місто Юзівка... яке зараз нам відоме під назвою Донецьк. Юз спонсорував будівництво лікарні, шкіл, лазні, чайної, пожежної частини та англіканської церкви; місто швидко розрослося.Бізнес також процвітав: у 1913 році в Юзівці вироблялося 74% заліза російської імперії.До чого ж тут суфражистки, спитаєте ви? Повернемось до матері Ґарета, Енні. На початку XX століття вона приєдналась до руху суфражисток. Перша зустріч учасниць руху в південному Уельсі відбулась саме в будинку Джонсів!Енні опікувалась початковим навчанням Ґарета і багато розповідала йому про роки, проведені у Юзівці. Згодом журналіст говорив, що його бажання побувати в Україні виникло під впливом спогадів матері. until august | #цікаве

🪶 Невеличка драма, велика література. Коли читаєш Підмогильного, не виходить абстрагуватись від рамок часу, в яких він писав свої роботи. Арифметика досить проста й моторошна: радянська влада розстрілювала не просто наших людей. Вона нищила найкращих; тих, хто творив на світовому рівні, тих, кого боялась. Бо давайте будемо відверті — чим Підмогильний гірше яких-небудь розрекламованих толстоєвських? А нічим, бо він краще!І саме за це отримав кулю у лоб 1937 року — за 7 років після написання «Невеличкої драми».Люди, Марто, мають здебільшого два обличчя. Одне природжене, часто дуже дике, а друге вони набувають, живучи. І от часом те перше оголяється. Ви не знали цього, Марто, тому здивувались. Ця фраза для мене стала основною підказкою до розуміння роману. Підмогильний пише про маски, які ми свідомо чи не свідомо носимо, про тонке нашарування цивілізації, що стирається під тиском почуттів. Про вічну драму між розумом і серцем, між тим, що треба, і тим, чого хочеться. until august | #книгоогляди

Деанон книг з голосування 😎Іііі перемагає Підмогильний!☀️ — «Син роду» Челучи Он'ємелукве-ОнубіїРоман про долі двох нігерійських жінок із різних верств суспільства, чиї життя несподівано переплітаються в полоні, розкриваючи глибоку драму, стійкість і пошук свого шляху в умовах нерівності.🍵— «Тисяча журавлів» Ясунарі КавабатиНа чайній церемонії сходяться ті, хто втратив, зрадив і залишив у минулому невисловлене.Через моно-но аваре Кавабата передає своє ставлення до героїв: симпатії і співчуття, милосердя і ніжність, гіркоту і біль. 🖌 — «Невеличка драма» Валер’яна ПідмогильногоРоман розповідає про життя Марти, яка працює, закохується й обирає свій шлях в буремні 1920-ті. На фоні міниться Київ й розкривається конфлікт між розумом і почуттями. 📿 — «Гра в бісер» Германа ГессеMagnum opus письменника. Філософський роман про життя в далекому майбутньому, де знання мистецтва й науки переплітаються в символічну «гру в бісер», а головний герой проходить шлях від учня до майстра.until august | #книги

Вчора дочитала «Клоуна Шалімара» Рушді і тепер мені потрібно трошечки полежати і подумати 🫠Дуже дивне відчуття після прочитання: книга, беззаперечно, гарно написана і важлива, та описи кашмірської війни й релігійного конфлікту вельми сильно мене зачепили.Втрата мрії однією людиною, — подолавши хвилювання, продовжував Макс, — втрата рідного дому, порушення прав лише однієї людини, вбивство тільки однієї жінки — це втрата всіх наших свобод, всіх рідних домівок і всіх наших прагнень і сподівань. Будь-яка трагедія індивідуальна, але, водночас, це і трагедія всього людства. Приниження одного з нас є приниженням нас усіх. — Яким чином жіноче обличчя може образити релігійні почуття мусульманина? — запитала вона зі щирим нерозумінням. — У цих ідіотів усе завжди крутиться, вибач, маедж, навколо сексу. Вони вважають науково доведеним фактом те, що волосся жінки промінює силу, яка провокує чоловіків на насильство...— Ну звісно! Чоловіки — ниці тварюки, але за їхню ницість чомусь мусимо завжди розплачуватися ми, жінки! — обурено вигукну ла вона. — Стара історія. Я думала, вони вигадають що-небудь краще. ...вони ж і врятували командирові життя в Сіоті, бо прикрили його своїми тілами від вибухів і куль. Було би краще, якби вони цього не зробили, адже тоді йому не довелося б останні свої дні провести десь у камерах тортур у Бадамі-Бакх, у приміщеннях, котрих не існує і не існувало, бо не могло існувати, адже ніхто не чув звідти жодного крику, хай би як голосно там кричали. Обов'язково спробую написати відгук на роман пізніше.Хто читав — як вам? until august | #книги