По голосуванню, до речі, 50/50, і я вже прочитала «Покійного Маттіа Паскаля» і читаю «Фамільяра» Лі Бардуґо 🤠

Про роман Луїджі Піранделло планую написати розгорнутий відгук цього тижня, не перемикайтесь.

А «Фамільяр» поки що дуже подобається, це моє перше знайомство з авторкою, і, сподіваюсь, кінець книги буде таким же цікавим, як і перша частина.
Деякі фрази такі кумедні:
На позір він не був дуже старим. Здавався хворим і на шляху до близької могили, але не старим.
— А що ти насправді думаєш про цей палац?
— А що комашка думає про черевик, який її розчавлює? Це дуже вишуканий черевик із приголомшливою підошвою, пошитий із найвитонченішої шкіри.

Коли він мав такий вигляд, наче ось-ось уріже дуба, вони краще могли спілкуватись нарівні.
— ...і поставила б у ньому величезне ліжко. Я ніколи не вилазила б із нього, хіба що стрибала б у паркі ванни.
— А що ти їстимеш?
— Наказала б кухареві класти пироги мені на подушку.
— Ти зробилася б страшенно товстою.
— Дуже на це сподіваюся.

😆

until august | #книги