"Клоун Шалімар" Салмана Рушді

Нарешті це сталося — я прочитала найкращу книгу цього року 🥰 Я дочитала її понад два тижні тому, а емоції все ще свіжі та сильні. Формально це історія кохання, зради та помсти, яка починається в невеликому кашмірському селі, але дуже швидко розростається до масштабу, значно більшого за одну людську долю. Це роман про сім’ю, війну, культурне зіткнення та пошук себе. Якщо конкретніше, роман складається з історій чотирьох головних героїв, кожному з яких присвячено окрему частину. Події розгортаються в різних куточках світу — від Кашміру до Лос-Анджелеса — і охоплюють кілька десятиліть: від Другої світової війни до початку 2000-х."Чи є на Землі ще два настільки несхожих між собою місця? — спитав він себе. — І чи є десь два місця, так само між собою несхожих?" Попроси зовнішні відмінності, головним визначальним фактором насправді є природа самої людини. І Максові спало на думку дивне: одна рухлива прикордонна лінія вже зробила його тим, ким він є зараз. А якщо другій, тій, перед якою він у цю хвилину стоїть, доля призначила перекроїти його на інший лад?
Вперше я читаю про регіон Джамму та Кашмір в художній літературі. Яка ж складна й історія, і політична ситуація, і навіть географія. Найбільш біда нашого проклятого краю саме в тому і полягає, що тут кожен сам собі пророк.
Індійська армія та мусульманські бойовики билися за право володіти розтерзаною, залитою кров'ю долиною, а ці люди мріяли про повернення додому й помирали із цією мрією на вустах, а потім померла й сама мрія, тож вони не мали змоги навіть померти з мрією. Чому це все зробилося можливим? Чому, чому, чому?
Ще на початку книги я відчула той самий рідкісний захват від мови та від спостережливості за світом. Дівчина вдивлялася у пітьму, тремтячи перед відсутністю своєї матері. відчуваючи цю мовчазну сторожу, що ховалась у непроглядній темряві, і з завмиранням серця очікувала наступної, ще однієї життєвої катастрофи, сама не відаючи, чого саме чекає.
І всю книгу я боялася, що далі книга не зможе втримати цей високий рівень оповіді та краси — МИСТЕЦТВА. Але ні — чим далі, тим краще, глибше та сильніше. Фінал — це просто захват, саме він, напевно, не дає історії згаснути після прочитання. Це перше моє знайомство з автором, і якщо його інші книги ще краще — я тільки за!#відгук ✅🙋🏼‍♀️