​​"Місіс Делловей" Вірджинії ВульфОцінка: ☀️☀️☀️☀️☀️🙋🏼‍♀️ На поверхні це книга про один день з життя Місіс Делловей. Але кожного дня ми можемо згадувати свої минулі вибори, які й привели до дня сьогоднішнього.Книга починається одним з найвідоміших перших речень:Місіс Делловей сказала, що сама купить квіти. Ми зустрічаємо головну героїню Кларису Делловей, і разом з нею вирушаємо до крамниці, потім додому — і готуємося до прийому ввечері.Ліпше б їй бути такою людиною, як Річард, він усе робить для себе, коли ж бо я, думала Клариса, чекаючи біля переходу, половину часу роблю щось не просто так, для себе, а щоб створити в людей таке чи сяке враження; цілковитий ідіотизм, на який вона (аж ось поліцейський підійняв руку), ніхто ніколи не поведеться. Ох, якби можна було прожити життя спочатку! — подумала вона, ступаючи на бруківку, — або хоча б мати інший вигляд. А на тлі — післявоєнний Лондон, де за спокійною ширмою ховаються назавжди змінені люди.Останні роки світового досвіду відкрили в усіх — і в чоловіках, і в жінках — криницю сліз. Сліз і смутку; відваги і витримки; бездоганної стійкості і стоїчного терпіння. Цікаво, що мене найбільше зачепила лінія персонажа, який узагалі ніяк не пересікався з місіс Делловей, — Септімуса. Це чоловік, який має проблеми з психічним здоров’ям після участі в бойових діях.Його дружина плакала, а він нічого не відчував; щоразу, коли вона схлипувала, дуже проникливо, тихо і безнадійно, він опускався на ще одну сходинку нижче в пекельну прірву. Через його лінію ми ще й дізнаємося у якому стані на той час було лікування ("відпочинь, пограй в гольф, візьми себе в руки" 🤪).Втім, хоч книга і називається “Місіс Делловей”, тут є ще кілька персонажів, їхніх доль і переживань. Один із них повернувся з Індії — і ця лінія торкається теми колоніалізму.Ця книга написана прийомом потоку свідомості, тож варто мати відповідний настрій, щоб поринути в ці думки й не загубитися під час зміни героїв.Книга наштовхнула мене на багато роздумів, адже багато тем досі залишаються актуальними. З творами Вірджинії Вульф у мене так: під час читання складно, а от після — усе складається в цілісну картину, і я постійно повертаюся думками до її історій.#відгук ✅🙋🏼‍♀️