​​"Напрочуд кмітливі створіння" Шелбі Ван ПелтОцінка: ☀️☀️☀️☀️🙋🏼‍♀️ Взяла цю книгу з єдиною метою — перепочити від серйозних та важких книг, і вона з цим завданням впоралася.Хоча книга дуже повільно розпочиналася. Тут три сюжетні лінії, і вони повзли і повзли, повільніше, ніж восьминіг на суші, але коли нарешті всі сюжетні лінії зустрілися, читання пішло набагато швидше.Головна героїня — сімдесятилітня жінка Това, яка працює в океанаріумі. Все її оточення не підтримує її рішення ризикувати здоров'ям. Одна з центральних тем книги — це самотня старість, і які виклики та вибори можуть постати перед людьми.Окремого шарму, звісно, додають розділи від імені восьминога Марселлуса — спостережливість за відвідувачами океанаріума, вигадування свого дозвілля в неволі, спогади про життя на волі.Море, вочевидь, — пресмачний шведський стіл, скільки смаколиків задарма й досхочу.А що мені підсовують натомість? Скумбрію, палтуса, а найчастіше — оселедець. Оселедець, оселедець, гори оселедця. Але ж і бридкі вони, ці слизькі рибинки. Певен, маю їх лиш тому, що вони дешеві. Також класно описана атмосфера маленького містечка — навіть поґуґлила, чи це місто дійсно існує (як виявилось, ні). — Знаєте, ніколи б не думала, що житиму коли-небудь у маленькому містечку. Тут усі надзвичайно привітні і водночас... Сама не знаю. Занадто цікавляться справами інших...— Це для нас означає, що ми піклуємося одне про одного. Остання третина книги була дуже емоційною та щемкою, тож книга залишила по собі приємні враження. #відгук ✅🙋🏼‍♀️