​​"Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька" Віри КурикоОцінка: ☀️☀️☀️☀️☀️🙋🏼‍♀️ Думаю, що ця історія неочікувано щира та чесна, бо хто ж попереджає про брехню завчасно?Ця крихітна книга, яку я прочитала за 2,5 години, встигла торкнутися багатьох тем, викликати різноманітні емоції та залишити довгий післясмак.Головна героїня Летиція має багато цікавих захоплень. Завдяки їй ми дізнаємося і про Чернігів, і про поета Миколу Холодного, і про рослини. Також Летиція не боїться пригод та нових знайомств — вони будуть зустрічатись дуже часто. На світанку вже у своїй орендованій квартирі на Волошина Летиція почала оповідати йому своє життя, адже ми любимо нових людей у нашому житті саме за те, що вони ще нічого не знають про нас і нічого про нас від нас не чули. Але на першому плані все-таки виступають атмосфера в родині та відносини з батьком.Хтось йому зіпсував життя — це читалося в нім щодня, коли він сідав за стіл, вимагаючи, щоб одночасно за стіл сідали всі жінки його дому. З одного боку йому клали хліб, з іншого — виделку. Невдоволеним поглядом він обводив стіл, аби всі жінки його дому починали їсти. — Я тобі подобаюся? — запитувала Летиція кожного чоловіка, простягаючи руку, і чулося позад її спини, як по черзі повторювали ці слова ще три нещасні жінки. Війна ще сильніше вплинула на родину. І один з найщемкіших та найсильніших моментів для мене зображений на обкладинці книги.Наступного ранку почалася війна, яку назвали великою. Наче та, яка тривала досі, була малою. У порівнянні, звісно, меншою, але Летиція ніяк не могла розібратися, ця велика — це great чи big. Війна прийшла до Летиції, так би мовити, вдруге. Та якщо минулого разу вона тихо ходила попід вікнами, наче Сон і Дрімота, то тепер виламала двері та рознесла хату. І хоч Летиція любить огорнути минуле своїми фантазіями та вигадками, щоб реальність не була настільки болісна, правдиві моменти дуже відчуваються.Врешті, насміялася й наплакалася під час читання та отримала неймовірне задоволення від читання 🥰#відгук ✅🙋🏼‍♀️