Статистика telegram channel - @ukrteenscience

Ці живі організми не такі беззахисні, як можуть здаватися на перший погляд. Вони отруюють, кличуть підкріплення та іноді… полюють самі. Смакуючи ранковою кавою, мало хто замислюється, що кофеїн — це природний інсектицид. Алкалоїд, який рослина використовує проти комах. Тобто так, кожного ранку ви п’єте дуже легку форму інсектициду🙂 Звучить трохи тривожно, правда? А тепер придивіться до звичних рослин навколо: м’ята виробляє ментол, перець — капсаїцин, часник — аліцин. Тютюн же синтезує настільки токсичні речовини, що їх використовували для боротьби зі шкідниками ще задовго до сучасної агрономії. 🌱 Але є нюанс: це дорого Вироблення токсинів —це серйозні витрати енергії. Особливо в бідних екосистемах, де кожен ресурс навагу життя. Тому рослини діють гнучко: є загроза → підвищують концентрацію токсинів спокій → економлять ресурси. Цікаво, що навіть генетично однакові рослини можуть поводитись по-різному. Наприклад, живці верби в гірших умовах виробляють більше фенолів — адже будь-яке пошкодження там критичніше. І навіть це — лише частина захисту. 🕷 Деякі пішли ще далі Діонея, непентес, росянка (Drosera) — це вже не просто захист. Це активне добування ресурсів. Фактично, вони не уникають загрози — вони і є загроза😬 🐜 Інші обрали союзників Не всі рослини воюють самі, деякі й домовляються. Порожнисті шипи акацій стають домівкою для мурах. У відповідь мурахи захищають рослину від травоїдних. А лимська квасоля при небезпеці виділяє нектар, який приваблює мурах. 🌬 І навіть попереджають одна одну Коли рослину пошкоджують, вона виділяє леткі речовини. Сусідні рослини зчитують цей сигнал і заздалегідь запускають захист. Тобто в певному сенсі — це вже система раннього попередження. 😶‍🌫️ А іноді — просто зменшують видимість Багато садівників знають явище, коли плодові дерева періодично “відпочивають” і майже не плодоносять. Менше плодів → менше шкідників → менший тиск на рослину в наступний сезон. 🌾 І люди це використовують Агрономи давно підглянули ці механізми. Наприклад, вирощують сорти соняшнику з щільною кутикулою, яку складно пошкодити шкідникам. 🔬 Це не просто пасивні організми. Вони постійно балансують між ростом і виживанням. Використовують захист лише тоді, коли це потрібно. Економлять ресурси, реагують на сигнали і навіть взаємодіють між собою. Іноді — захищаються. Іноді — домовляються. А іноді — полюють. ❓ Як думаєте, що ефективніше: повністю контролювати шкідників чи використовувати вже існуючі механізми природи?Автор Олексій Колесник (@kazalker) (@about_plants)Дизайнер Мурга Каріна (@cerulean_sun) Джерела 1, 2

Вживання винограду — природний SPFВчені із Західного університету Нової Англії провели дослідження, яке демонструє, що виноград може мати несподівані переваги для здоров'я шкіри, змінюючи поведінку генів в організмі. Попередні клінічні випробування показали, що вживання винограду може покращити стійкість до ультрафіолетового випромінювання приблизно у 30–50% людей.Дослідники виявили, що на початку дослідження у кожного учасника спостерігався чіткий патерн генної активності в шкірі. Вони змінилися після вживання винограду, а також змінилися після впливу ультрафіолетового випромінювання. Додаткові відмінності виявилися, коли споживання винограду та вплив ультрафіолетового випромінювання поєднувалися. Результати дослідження показують, що виноград може впливати на біологічні процеси, пов'язані із захистом та відновленням шкіри.Вчені проаналізували велику кількість генетичних даних і виявили докази, що вказують на посилену кератинізацію та зроговіння, що допомагають створити зовнішній захисний бар'єр шкіри та можуть покращити захист від стресових факторів навколишнього середовища. Окрім цього, учасники, які споживали виноград, показали нижчі рівні малонового діальдегіду, маркеру, пов'язаного з оксидативним стресом, що свідчить про зниження оксидативного стресу після впливу ультрафіолету.Детальніше

Експериментальні очні краплі проти сухості очейГрупа дослідників з Медичного коледжу Бейлора та Університету Окаяма в Японії розробили експериментальні очні краплі, які не тільки заспокоюють запалення, але й відновлюють деякі захисні механізми ока, допомагаючи зберегти ніжну поверхню, яка забезпечує чіткий та комфортний зір.Синдром сухого ока — поширений стан, який викликає подразнення, почервоніння та розмитість зору. Він розвивається, коли очі не виробляють достатньо сліз або коли сльози випаровуються занадто швидко, часто через умови навколишнього середовища, такі як сухість або вітер. У більш важких випадках синдром сухого ока може пошкодити поверхню ока, рогівку та вплинути на повсякденну діяльність, таку як читання або керування автомобілем. Стероїдні препарати є одними з сучасних варіантів лікування, оскільки вони можуть пригнічувати імунну активність, яка викликає запалення очей. Однак, їхнє тривале застосування може призвести до глаукоми.Вченими була висунута гіпотеза, що посилення функції захисних макрофагів може зменшити запалення та покращити здоров’я очей. Для тестування були використані сполуки рексиноїди NEt-3IB, які посилюють захисну роль резидентних макрофагів, на мишачій моделі сухого ока людини. Відповідне лікування зменшило кілька основних ознак синдрому сухого ока, включаючи запалення, пошкодження поверхні рогівки та втрату келихоподібних клітин. Також необхідне проведення досліджень на людях для оцінки безпеки та ефективності цього методу лікування.Детальніше

Нобелівський лауреат Свенте Паабо, легендарний нейрохірург Генрі Марш та полярниці з Антарктики — в один день в центрі Львова! 😱🧠Таке комбо буває раз на життя. 30 травня у Львівській політехніці відбудеться OL Science & Tech Fest 2026 — головний фестиваль науки й технологій року.Чому тобі точно треба там бути? 🧬 Свенте Паабо (Нобелівський лауреат!) розкаже, як у кожному з нас досі «живуть» неандертальці. 🧠 Генрі Марш (автор бестселерів «Історія про життя, смерть і хірургію мозку») розбере роботу нашого мозку по поличках. ⚡️ Ніколас Брейтвейт (топ-фізик із Британії) покаже магію плазми в реальному житті. ❄️ Українські дослідниці Антарктики розкриють таємниці полярних експедицій разом із модераторкою Софією Челяк. 🚀 Експо інновацій: покрутиш у руках українські стартапи та технологічні рішення, які вже змінюють світ.Тут про повний інтерактив: майстер-класи, наука на дотик та живе спілкування зі світовими топ-науковцями.📅 Коли: 30 травня 📍 Де: Львів, головний корпус «Львівська політехніка» 🎟 Вхід: БЕЗОПЛАТНИЙ, але кількість місць обмежена! Реєструйся: https://www.tvory.net/ol-fest-2026

Стовбурові клітини повертають рухливість після інсульту Згідно з новим дослідженням, проведеним вченими з Цюрихського університету та Університету Південної Каліфорнії, лікування стовбуровими клітинами допомогло мишам відновитися після інсультів, відновлюючи пошкоджені мозкові зв'язки, кровоносні судини та покращуючи рухливість. Такі результати свідчать, що одного разу майбутні методи лікування зможуть відновити пошкодження, нанесені інсультом, які наразі вважаються постійними.Інсульт залишається однією з провідних причин тривалої інвалідності у світі. Коли кровотік до частини мозку припиняється, клітини, що не отримують кисню, гинуть протягом кількох хвилин. У проведеному дослідженні дослідники використовували нейронні клітини-попередники, клітини на ранніх стадіях, здатні розвиватися в різні типи тканин мозку. Клітини були створені з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин, які є дорослими людськими клітинами, перепрограмованими у стан, подібний до стовбурових клітин.Команда вчених пересадила ці клітини в мозок мишей через тиждень після інсульту. Очікування кількох днів дозволило умовам стабілізуватися достатньо, щоб пересаджені клітини могли прижитися. Протягом п'яти тижнів трансплантовані клітини вижили, поширилися по сусідній тканині мозку та дозріли здебільшого у функціонуючі нейрони. Багато з них стали ГАМКергічними нейронами, спеціалізованими гальмівними клітинами мозку, які допомагають регулювати нейронну активність і сильно виснажуються після інсульту. Ці клітини необхідні для балансування сигналів мозку, запобігання надмірному збудженню та координації рухів. Окрім цього, у цих мишей значно розвинулося більше кровоносних судин поблизу місця інсульту, що покращило кровообіг у пошкоджених тканинах. Лікування також зменшило запальну активність і зміцнило гематоенцефалічний бар'єр.Детальніше

Вітамін D2 проти D3Дослідження, яке проведене дослідниками з Університету Суррея, Центру Джона Іннеса та Інституту біологічних наук Квадрам, розкриває питання про поширений вибір у харчових добавках: вітамін D2 проти вітаміну D3. Отримані висновки свідчать про те, що ці дві форми можуть бути невзаємозамінними, а в деяких випадках одна може навіть працювати проти іншої.Вітамін D широко використовується для підтримки здоров'я кісток та імунної функції, особливо в пору року, коли сонячне світло обмежене. Але не всі добавки вітаміну діють однаково. Вітамін D3 природним чином виробляється в шкірі після перебування на сонці, а також міститься в таких продуктах, як жирна риба та яєчні жовтки. Вітамін D2 зазвичай надходить з рослинних джерел, таких як гриби, що піддаються впливу ультрафіолетового світла, і вже давно вважається придатною альтернативою.Результати цього дослідження продемонстрували, що прийом вітаміну D2 може знизити рівень вітаміну D3 в організмі. Дослідники переглянули дані рандомізованих контрольованих досліджень і виявили, що люди, які приймають добавки D2, часто мали знижений рівень D3, у деяких випадках опускаючись нижче рівня, що спостерігається у людей, які взагалі не приймають добавки. Окрім цього, вітамін D3, але не D2, допомагає активувати сигналізацію інтерферону I типу, ключового раннього захисту від вірусів та бактерій.Детальніше

Надруковані штучні нейрониІнженери з Північно-Західного Університету розробили друковані штучні нейрони, які виходять за рамки простої імітації та можуть безпосередньо взаємодіяти зі справжніми клітинами мозку. Вчені використовували м'які матеріали, що придатні для друку. Вони створили спеціалізовані електронні чорнила, виготовлені з нанорозмірних частинок дисульфіду молібдену, який функціонує як напівпровідник, та графену, що діє як провідник. Ці чорнила були нанесені на гнучкі полімерні поверхні за допомогою методу, відомого як аерозольний струменевий друк.Мозок працює зовсім інакше. Він складається з багатьох типів нейронів, кожен зі спеціалізованими функціями, організованих у м’які тривимірні мережі. Ці мережі постійно адаптуються, формуючи нові зв’язки та змінюючи існуючі в міру навчання. У лабораторних випробуваннях з використанням зрізів тканини мозку миші штучні нейрони успішно стимулювали справжні нейрони, викликаючи вимірювані реакції. Відповідно це свідчить про новий рівень сумісності між електронними системами та біологічними нейронними мережами. Це дослідження є важливим кроком до створення електроніки, здатної взаємодіяти з нервовою системою. Така технологія може підтримувати інтерфейси «мозок-машина» та нейропротези, включаючи імплантати, призначені для відновлення слуху, зору чи руху.Детальніше

Клітина не існує у вакуумі. Вона постійно отримує сигнали — і саме від клітинної сигналізації залежить, що вона зробить далі: поділиться, зупиниться, зміниться або загине. 📡 Що таке клітинна сигналізація? Це система передачі інформації від поверхні клітини до ядра, де зрештою змінюється експресія генів. У ній беруть участь: · молекули-сигнали (гормони, цитокіни, фактори росту) · рецептори · внутрішньоклітиннібілки-посередники 🧩 Три ключові учасники сигналу У спрощеному вигляді сигнальний шлях виглядає так: 1️⃣ Білок 1 — сенсор(рецептор) → приймає сигнал із зовнішнього середовища 2️⃣ Білок 2 — трансдуктор → передає і трансформує сигнал (через фосфорилювання, каскади кіназ) 3️⃣ Білок 3 —ефектор → запускає клітинну відповідь 🔁Далі ефектор може активувати білок-регулятори, і тоді ми бачимо результат:✔ поділ✔ диференціацію✔ зміну фенотипу✔ або апоптоз 🔀Один стимул — різні відповіді Стимул 1 → клітина 1 → відповідь 1 Стимул 2 або 3 → та сама клітина → інша відповідь Після змін у клітині той самий стимул може викликати іншу реакцію 👉Саме тому сигналізація контекст-залежна. 🧬MAPK-шлях (MAPKKK → MAPKK → MAPK) Це один із центральних шляхів клітинної відповіді. Його робота виглядає так: · сигналз рецептора запускає передачу сигналу · далі активується каскад із трьох кіназ · кілька стимулів можуть діяти на один ключовий білок · у результаті формується конкретна клітинна відповідь ⚠️ Порушення цього шляху = порушення контролю росту клітини. 🧠Класифікація рецепторів поверхні клітини 🔹Ліганд-керовані іонні канали🔹G-білок-залежні рецептори🔹Фермент-асоційовані рецептори Особливу роль відіграє родина рецепторних тирозинкіназ (RTK). 🚨Рецепторні тирозинкінази й онкогенез У нормі RTK: · регулюють проліферацію · реагують на фактори росту · контролюють процеси диференціації Але при мутаціях: · сигнал стає постійно активним · клітина починає ділитися без контролю 🎯Приклад: проліферація клітин молочної залози Активація рецептора →надмірна проліферація →розвиток онкопроцесу 💊Терапія:Для блокування таких сигналів використовують: моноклональні антитіла Вони можуть бути ефективними, але мають певні обмеження: · висока вартість терапії · білкова природа → ризик алергічних реакцій · складність застосування при патології нирок 🧬Мутації генів рецепторних тирозинкіназ 🔸EGFR — точкові мутації або ампліфікації🔸HER2 / ERBB2 — гіперекспресія, пов’язана з агресивними пухлинами🔸 MET— порушення регуляції епітеліальних клітин та печінки 📌Наслідком таких мутацій може бути зміна фенотипу клітини на локомоторний → клітина набуває здатності активно рухатися, що є важливим кроком у розвитку метастазування 🌱Клітини з властивостями стовбурових (SKI / KIT та інші сигнальні шляхи) Такі клітини:· витривалі · мало реагують на терапію · часто лежать в основі рецидивів Автор @Anastasia_Gold1(Анастасія Палієнко) Дизайнер @cerulean_sun (Каріна Мурга) для рубрики #онкогенетика

Метформін — міметик фізичних вправ Медична школа Міллера Університету Маямі провела дослідження, де дослідники виявили, що що метформін, препарат, що часто призначають для лікування діабету, може відтворювати ключовий біологічний ефект фізичних вправ у чоловіків з раком простати.Фізичні вправи визнані як потужний спосіб підтримки здоров'я під час лікування раку. Однак, втома, побічні ефекти, пов'язані з лікуванням, біль та запущена стадія захворювання можуть обмежувати фізичну активність у той час, коли метаболічне здоров'я є дуже важливим. Відповідно було поставлено запитання: "Якщо переваги фізичних вправ зумовлені певними біологічними сигналами, чи можуть ці ж сигнали бути запущені іншими способами?". Результати проведеного дослідження свідчать про те, що це можливо. Дослідники виявили, що метформін підвищує рівень молекули, пов'язаної з енергетичним балансом та регулюванням ваги, навіть у пацієнтів, які не є фізично активними. Результати показують, що препарат може допомогти полегшити метаболічний стрес, спричинений гормональною терапією, який часто знижує здатність пацієнтів займатися фізичними вправами через втому та інші побічні ефекти. Це не означає, що ліки можуть повністю замінити фізичні вправи. Проте дослідження дає розуміння біологічних шляхів, що лежать в основі метаболічних переваг, пов'язаних з фізичними вправами, і припускає, що ці шляхи можуть бути активовані, коли фізична активність обмежена.Детальніше

Чи справді червоне м’ясо шкодить при переддіабеті?Школа громадського здоров'я Університету Індіани провела рандомізоване контрольоване дослідження (РКД), яке вивчає, як різні варіанти білка впливають на метаболічне здоров'я людей, надаючи нове розуміння дієти та ризику захворювань. Власне це дослідження пропонує відповідь на одне часто обговорюване питання: чи погіршує вживання червоного м'яса метаболічне здоров'я у людей, які вже перебувають у групі ризику з діабетом 2 типу?Результати цього РКД базуються на наукових доказах, що вже існують, які показують, що вживання яловичини як частини здорового харчування підтримує здоров'я серця та не впливає негативно на показники регуляції рівня цукру в крові чи запалення. У дослідженні взяли участь 17 чоловіків та 7 жінок віком 18-74 років, які мали надмірну вагу або ожиріння та переддіабет, але загалом мали гарне здоров'я. Учасники щодня споживали дві основні страви, що включали яловичину або птицю. Кожна страва містила від 85 до 99 грамів вареного м'яса. Щоб оцінити, як дієта впливає на розвиток діабету 2 типу, дослідники вимірювали функцію β-клітин та гормонів, що беруть участь у регуляції глюкози, до та після кожного 28-денного періоду дієти.Згідно з результатами дослідження, споживання від 170 до 198 грамів яловичини на день не мало негативного впливу на біомаркери, пов'язані з цукровим діабетом 2 типу або серцево-судинним здоров'ям у дорослих з переддіабетом. Тобто після щоденного споживання 170-198 грамів необробленої яловичини або птиці, учасники не виявили статистично значущих відмінностей у функції β-клітин, чутливості до інсуліну або пов'язаних з цим метаболічних показниках.Детальніше