Чому світ завмер в очікуванні економічного колапсу?Ситі часи давно панують на планеті і неможливо уявити, що людство знов зануриться у голод, злидні та війни за виживання. Але ці процеси і події не за горами. Вони вже зазирають у вікна,хоча їх мало хто ще помічає.Що ж відбувається і чому?Коли світ ситий і задоволений, то хитку структуру взаємовідносин між країнами не помітно. І їжа з берегів Танзанії легко потрапляє на столи Токіо та Пекіну, а рис із В'єтнаму продається в Берліні. Для італійських виробників елітних макаронів нема проблеми закупити зерно в Канаді, а канадцю купити помідори з Мексики. Все ж просто, прозоро, не дорого і швидко.Але так було не завжди. Увесь цей сучасний товарообіг можливий виключно за умови загального порозуміння між усіма згаданими країнами. Коли нема війн, корабель однієї країни, на замовлення другої, везе товари з третьої у четверту країну, щоб потім із четвертої повезти виготовлену продукції у п'яту, а з п'ятої повезе сировину у першу. І це найкоротший і найпростіший приклад сучасної економіки. Насправді ланцюги на 20-30 країн, гілок десятки і вони набагато складніші.І уявіть, що між двома країнами, які міцно зав'язані у цю мережу економіки, зайнялась війна? Уявили? Все складнішає і складнішає. А тепер уявіть, що війна точиться між половиною згаданих країн. Що буде тоді з економікою?Звісно буде колапс і усе зупиниться, бо зараз жодна країна не має 100% власного повного циклу виробництва бодай одного типу товарів від сировини до готової продукції без залучення інших країн.Але світ на межі початку десятків конфліктів, війн, сутичок, перекриття транспортних коридорів, введення мит та заборон, обмежень пересування, зупинки обміну технологіями і т.п. Це призведе до нечуваного колапсу в економіці світу, який буде нагадувати апокаліпсис з відомих фантастичних фільмів. Потім буде занепад в усьому.Хочете приклад і пояснення - згадайте як це було під час руйнації і розпаду срср, коли начебто все було і раптом стало непотрібне нікому. Навіть ковбасу припинили виробляти. Зупинилось виробництво всього, бо були порушені зв'язки і не укладені нові домовленості існування та взаємодії. Виявилось, що не ціна товару, не наявність виробництв, не потужність заводів, не технології керують економікою, а домовленості про взаємодію та злагодження дій. Виявилось, що економіка нагадує складний механізм годинника, у якому відсутність бодай однієї деталі зупиняє все. От саме зараз економіка світу є нічим іншим, як надвеликим надскладним годинником із мільйонів елементів та деталей, у якому не просто зламані деякі деталі, а відсутня навіть надія на ремонт та обслуговування, які не відбувались вже багато років поспіль з одночасним існуванням навмисних шкідників, які вперто далі руйнують увесь механізм. Скільки ще витримає світ - невідомо. Відомо лише те, що чим довше світ тримається - тим гучніше буде падіння економік. І процес не почався зараз, а почався вже давно... вже перетримані усі терміни, які б могли забезпечити м'яке падіння. Точка неповернення пройдена. Далі... тільки нарощування сили удару від падіння.Але... саме Україна має найкращі показники для виживання в цих умовах, бо має найбільш повний цикл виробництва засобів для виживання людей. Особливо це стосується продуктів. Тільки Україна здатна виробляти увесь асортимент продуктів, які задовольняють увесь спектр потреб людини. І це виробництво не залежить від інших країн. Питання лишається лише одне: хто буде виробляти продукти на нашій землі? І воно поки не вирішене.