Засновник і Голова Українського руху пацифістів Війна це злочин проти людства! Я засуджую військове вирішення економічних проблем! Зв'язок з Миролюбцем напряму: @Kotsaba
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне (Матвія 5:10)Євангельський християнин Валентин Адамчук був неправомірно засуджений Дарницьким районним судом Києва до 3 років позбавлення волі за законну реалізацію права на відмову від військової служби за мотивами релігійних переконань, що судом несправедливо розцінено як злочин ухилення від призову під час мобілізації (ст. 336 КК України).У вироку Адамчуку міститься неправда, яку комуністи зазвичай писали у вироках репресованим християнам: релігійні переконання не можуть бути підставою для «ухилення» від військової служби. В останньому слові в суді 2025 року Адамчук зачитав вірш київського пастора Георгія Вінса «Не для грабежу», який вперше проголосив у 1966 році в останньому слові на суді над християнами, переслідуваними тоталітарним режимом.Статті 4(2), 18(2) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права стверджують, що навіть під час війни ніхто не може зазнавати примусу, який би обмежив його свободу мати або приймати релігію чи переконання, включаючи те, що вимагає відмови від військової служби з мотивів сумління.У 41-му звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини про ситуацію з правами людини в Україні наголошується, що право людини на відмову від військової служби з мотивів сумління не допускає жодних обмежень або відступів під час війни, але національне законодавство в Україні необґрунтовано обмежує це право. Доповідь також розкриває нелюдське поводження, катування та ув’язнення тих, хто відмовляється від військової служби з мотивів совісті.Витяг зі стенограми судового засідання: Суддя Скуба:Адамчук пояснив, чому він проти?..Військовослужбовець Сорока:Так, він сказав, що має релігійні переконання, що не може бути призваний за мобілізацією. Як варіант пропонував альтернативну службу, але закон не передбачає альтернативної служби під час воєнного стану.Валентин Адамчук:Я не ухилявся від призову.Я вірю в слово Боже, яке звільнило мене від рабства гріха. А я проповідник Євангелія і проповідую, що Бог так полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.Мені заборонено користуватися зброєю, приймати присягу, носити військову форму. Є кредо Церкви.Я звернувся із запитом до Уповноваженого ВРУ з прав людини і отримав відповідь, що Конституція України та міжнародні договори мають вищу юридичну силу над іншими законами, тому право на альтернативну службу, звільнення від військової служби є абсолютним і не може бути обмежено у зв’язку з відсутністю чи неврегульованістю законами порядку його проходження під час воєнного стану.Суддя Скуба:Суд призначив покарання у виді позбавлення волі строком на три роки Адамчука Валентина Олександровича, визнаного винним в ухиленні від призову під час мобілізації, за статтею 336 КК України
ТАТЬЯНА ЖДАНОК: ВЕРНОСТЬ КАК ПРЕСТУПЛЕНИЕКак объявить преступлением все, что никогда таковым не являлось: верность долгу, принципиальность, последовательность, изничтожение зла? Очень просто: придумать ложную цель для подобных действий. И неважно, что доказать наличие этой цели в принципе невозможно. Главное – много раз повторять, что цель состоит именно в этом.Примером такого подхода прекрасно служит обоснование принятого Службой госбезопасности решения о признании меня подозреваемой в совершении преступления против государства. В чем состоит это мое преступление? Цитирую соответствующий фрагмент решения: «Своим участием в поддержке внешнеполитических интересов России Жданок в течение длительного периода времени создавала целенаправленно искаженное представление о ситуации русскоязычных в Латвии, чтобы создать у внутреннего российского общества убеждение о Латвии как о внешней угрозе и создать основание для мобилизации поддержки российского общества, которая оправдала бы вмешательство России во внутренние дела Латвии, в том числе путем создания предварительных условий для возможных спровоцированных Россией действий против независимости, суверенитета и территориальной целостности Латвии» (перевод мой, дословный, не литературный – Т.Ж.).Фразы обвинения специально строятся так, чтобы за счет ложно названной цели нивелировать то, что должно делать честь политику, представляющему интересы своих избирателей. Вот характерный пример: «Жданок вела целенаправленную деятельность против Латвии, чтобы способствовать как можно большей консолидации и самоорганизации русской общины Латвии, которая была бы отколота от остального общества и сохранила бы тесную, устойчивую связь с Россией…».Для наполнения фактуры обвинение упоминает о моем участии в нескольких открытых мероприятиях. Например, в таком: «16 марта 2020 года Жданок участвовала в конференции «Проблемы и риски нацизма в современной Европе», которая проходила в Риге. Конференция была направлена на распространение поддержанного российской пропагандой послания о возрождении нацизма в Европе. Жданок на конференции выступила с речью, в которой распространила послание о ежегодном мероприятии легионеров 16 марта в Латвии и о доминирующих на Западе двойных стандартах в отношении героизации нацизма. Проходящие 16 марта мероприятия, которые связаны с днем памяти легионеров, используются в Российской Федерации, чтобы выступить против безопасности Латвии, угрожая побороть возрождение нацизма в Латвии, связывая это с приходом в Латвию войск советской армии».И вот тут я попрошу особого внимания читателя. Потому что это дело нешуточное. ЛАТВИЙСКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ СЛУЖБА БЕЗОПАСНОСТИ ГРУБО НАРУШАЕТ ЗАКОНЫ ГОСУДАРСТВА! Причем нарушает не просто в тексте гнилого обвинения в адрес Жданок, а гораздо более широко и опасно. Речь идет о годовом открытом отчете СГБ о своей деятельности. В только что опубликованном отчете за 2024 год несколько раз упоминается памятный день латышских легионеров 16 марта. На самом деле в латвийских законах НЕТ НИКАКОГО памятного дня латышских легионеров 16 марта!И еще раз внимание. В латвийском Законе о праздничных и памятных датах фигурирует ДЕНЬ РАЗГРОМА НАЦИЗМА, отмечаемый 8 мая. Применение СГБ кавычек и слов «так называемый» при каждом упоминании Дня Победы (diena, kad atzīmē tā dēvēto “uzvaru” Otrajā pasaules karā) является преступлением закона!На сегодняшний день Служба государственной безопасности Латвии не является ни лояльной, ни нейтральной, ни профессиональной, как того требует статья 1 Закона о государственных учреждениях безопасности.В заключение еще несколько слов об обвинении в адрес меня лично. Никакая страна в мире, в том числе Российская Федерация, не может повлиять на мое отношение к дате 16 марта. Это отношение обусловлено трагической историей моей семьи. И для меня 8 и 9 мая – это дни разгрома нацизма, то есть Дни Победы!Брюссель, 7 февраля 2025г.
4) Ти підтримуєш владу своєї держави в особі президента? - такТи вважаєш, що люди, проти яких воює твоя держава, є твоїми ворогами? - ніТаких ухилянтів не існує в реальності, бо якщо він підтримує владу своєї держави, то він повинен вважати ворогами людей, проти яких та держава воює. Він повинен вважати ворогами людей, які воюють проти влади, яку він підтримує.Тому всіх ухилянтів можна поділити на послідовних і непослідовних.Позиція послідовних ухилянтів підкріплена правильним мисленням.Позиція непослідовних ухилянтів підкріплена пропагандою війни. Пропаганда війни завжди звертається до емоцій людей, а не до їхнього мислення. Тому в позиції непослідовних ухилянтів є протиріччя.До категорії послідовних ухилянтів відносився і сам Касіус Клей. Він не був жертвою пропаганди війни, тому не вважав, що В'єтконг є його особистим ворогом.. Він не любив владу своєї держави, тому навіть викинув медаль у річку, щоб не прославляти цю владу на весь світ. У нього було достатньо причин ухилятись від армії. Він був справжнім послідовним ухилянтом.Саме тому я назвав цей тест - тестом Касіуса Клея на перевірку інтелекту і послідовності позиції ухилянта.
#раскладка Вызовы с которыми Украина столкнется в 2025 году.1. Дефицит финансовой помощи - это главная угроза для Киева.2. Дефицит живой силы. Окончательный провал Земобилизации. 3. Рост количества СЗЧ (дезертиров).4. Падение морального духа в армии и обществе.5. Рост протестных настроений в обществе и тем более в армии.6. Падение рейтингов власти, в том числе Зеленского.7. Дефицит военной техники 8. Дефицит боеприпасов9. Дефицит ПВО10. Дефицит в энергетике, топливе.11. Дефицит продовольствия 12. Дефицит медикаментов13. Дефицит материального обеспечения армии14. Рост инфляции (приблизительно 15%)15. Падение донатов от общества на нужды армии. 16. Рост цен и тарифов17. Рост бедности населения 18. Усиление политической грызни, раскол элит и общества.19. Рост коррупции20. Рост криминогенной ситуации 21. Рост смертности и суицидов.22. Падение уровня здравоохранения.23. Риск дефолта (57%).24. Риск обвала курса национальной валюты.25. Отток населения из страны. Фактически каждый год ситуация в Украине будет ухудшаться, а затягивания войны только усугубляет ситуацию для страны в целом.
В Украине репрессируют критиков мобилизацииНа этом канале мы ранее уже рассказывали о кейсе Руслана Коцабы, которого арестовали в 2015 году в Украине за "призывы к срыву мобилизации". К большому сожалению, сейчас подобныые дела, судя по всему, становятся обыденной практикой в современной Украине.Так, недавно 16-17 декабря в ходе очередных судебных заседаний продлили срок заключения блоггерам и правозащитникам Сергею Величко, Григорию Ляхову, Сергею Гарашину и Константину Кириченко, которые освещали на ныне уже удаленном властями канале "Свободные люди Запорожье" общественные проблемы в городе. Они рассказывали, как простым людям наиболее эффективно отстаивать свои права, а также выступали против насильственной мобилизации, отключения газа, закрытия роддомов, сноса памятника Пушкину и т.д. В итоге их всех посадили в мае этого года и обвинили в том, что они "мешали работе ТЦК". Теперь им грозит до 8 лет тюрьмы.Некоторые из них таже подверглись травле с публикацией их персональных данных на печально известном сайте "Миротворец".#нет_войне | #свободу_политзаключенным @voiceofanarchists🔗https://youtu.be/-m7kXDjKs4E?si=6eytrgk1LWCXqV4t
Нагадую для чоловіків, які перебувають за кордоном, у США, Канаді, ЕС і підтримують продовження війни в Україні, що згідно закону та постанови КМУ:Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до ТЦК, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за їх вибором. Тобто, чоловіки громадяни України, які отримали постійне резидентство або громадянство США, Канади, ЕС і знялись з військового обліку в Україні і не вийшли з громадянства - будь ласка прибудьте до органів ТЦК або СБУ негайно.Жінкам за кордоном, які підтримують продовження війни в Україні - відправте своїх чоловіків та синів у ТЦК або СБУ за власним вибором.Ті хто не знімався з військового обліку для виїзду за кордон - оновлюються в ТЦК та проходять ВЛК на загальних підставах.
Філософська казка про гівно! Прочитаєте 1 раз, а запам’ятаєте назавжди 🙂 асоціюється з одним моїм колишнім колегою💩У лісі жило гівно.Одного разу в цей ліс пішов мудрець. Гівно вискочило з лісу перед мудрецем і прокричало грізним голосом: “Я тебе з’їм”. Мудрець злякався і втік.Мораль: Гівна боятися – в ліс не ходити.Потім в ліс пішов другий мудрець. Перед ним вискочило гівно і прокричало: “Я тебе з’їм”. Мудрець не злякався і штовхнув гівно ногою. Гівно завоняло.Мораль: Ти можеш боротися з гівном, але гівно буде смердіти.Третій мудрець пішов в ліс. З лісу вискочило гівно, знову прокричало: “Я тебе з’їм”, а мудрець відповів “Я сам тебе з’їм” і з’їв гівно. На смак гівно виявилося гівном.Мораль: Ти можеш перемогти гівно, але смак перемоги тобі не сподобається.Тоді четвертий мудрець пішов в ліс. Гівно вискочило з лісу, пригрозило з’їсти мудреця, але мудрець не злякався і пройшов мимо. Гівно покричало, покричало, заплакало, пішло і втопилося. Тому що метою гівна було лякати мудреців.Мораль: Якщо зустрів гівно, пройди повз.
Мітинги в інших країнах за відкриття кордонів України для всіх українців!Коли: 24 серпня - День Незалежності України.Де: перед Посольствами України у вашому місті.Час: 12:00.В цей день Україна святкує свою незалежність, але мільйони українців досі не можуть скористатися своїм правами на свободу волі та свободу пересування! Ми закликаємо всіх небайдужих вийти на вулиці, щоб нагадати про це світові!Ми закликаємо вас приєднатися до мітингу перед Посольством України у вашому місті і висловити свій протест проти закритих кордонів. Наші вимоги:- Відкриті кордони для ВСІХ громадян України.- Свобода пересування, як це гарантовано Конституцією та міжнародними правами людини.- Повага до прав і свобод кожного українця.Як доєднатися:- Вийдіть до Посольства України у вашому місті 24 серпня.- Візьміть плакат, прапор, головне - будь-який символ, який буде обов’язково висловлювати протест проти закритих кордонів.Разом ми можемо змінити ситуацію і добитися відкритих кордонів для всіх українців!Підтримайте українців у боротьбі за свободу! Об'єднаємо наші зусилля!
Владимир Зеленский анонсировал создание в Украине Министерства единства. Хорошая идея. Можно еще создать Министерство независимости, Министерство справедливости, Министерство свободы, Министерство духовности, Министерство прогресса, Министерство красоты, Министерство счастья… Габриэле д’Аннунцио, захватив в 1919 году Риеку и провозгласив там Республику Фиуме, тоже не жалел эпитетов и пафосных названий для новой бюрократии. Создав девять корпораций для управления республикой, десятую назвал «Корпорацией Аристократов Духа». Он ввел обязательное музыкальное образование, легализовал наркотики, свободное обращение опиума, свободные отношения между мужчинами и женщинами, а также разрешил однополую любовь. Лучший друг д’Аннунцио Гвидо Келлер пропагандировал нудизм. Постоянно устраивались парады и карнавалы. Красота была объявлена государственной идеологией. «Артист, властвующий над миром» - вот был идеал д’Аннунцио, великого писателя и авантюриста (согласитесь - звучит очень по-современному, особенно в Украине). Но вернемся к идее Министерства единства. Возникает классический вопрос: «Чтобы что?». Единства кого с кем? Единства страны? Единства оставшейся части Украины с оккупированными территориями? Единства взглядов? Заявленное президентом единство с украинцами за рубежом - это смешно, учитывая издевательства консульских учреждений над украинскими мигрантами, а также принятое законодательство, де-факто отказывающее в обслуживании мужчин-мигрантов (получить любой документ теперь можно только через ТЦК, а значит - вернувшись в Украину и закрыв для себя выезд в Европу; специфическое, скажу вам, единство). Еще один аспект - противостояние «кремлевской пропаганде». То есть, Министерство единства должно взять на себя функции цензуры, отсеивая «российские нарративы»? В этой связи вспоминается «Проект о введении единомыслия в России», составленный Козьмой Прутковым в 1863 году. Вот несколько отрывков из «документа»:«Да разве может быть собственное мнение у людей, не удостоенных доверием начальства?! Откуда оно возьмется? На чем основано? Всякому русскому дворянину свойственно желать не ошибаться; но, чтоб удовлетворить это желание, надо иметь материал для мнения. Где ж этот материал? Единственным материалом может быть только мнение начальства. Иначе нет ручательства, что мнение безошибочно.На основании всего вышеизложенного целесообразнейшим для сего средством было бы: с одной стороны, необходимость, особенно в нашем пространном отечестве, установления единообразной точки зрения на все общественные потребности и мероприятия правительства; с другой же стороны — невозможность достижения сей цели без дарования подданным надёжного руководства к составлению мнений, не скрою, что целесообразнейшим для сего средством было бы учреждение такого официального повременного издания, которое давало бы руководительные взгляды на каждый предмет. Этот правительственный орган, будучи поддержан достаточным, полицейским и административным, содействием властей, был бы для общественного мнения необходимою и надежною звездою, маяком, вехою. Пагубная наклонность человеческого разума обсуждать всё происходящее на земном круге была бы обуздана и направлена к исключительному служению указанным целям и видам. Установилось бы одно господствующее мнение по всем событиям и вопросам. Можно бы даже противодействовать развивающейся наклонности возбуждать «вопросы» по делам общественной и государственной жизни; ибо к чему они ведут? Истинный патриот должен быть враг всех так называемых «вопросов»! Жаль (а может, к счастью), что Владимир Зеленский вряд ли знает, кто такой (такие?) Козьма Прутков. А тем более - Габриэле д’Аннунцио. Иначе их идеи уже давно были бы воплощены в жизнь в Украине. А так изобретать велосипед приходится «тогда, когда так немного осталось от жизни», как поет Олег Митяев. Кто такой Митяев, Зеленский хорошо знает.
Самое примечательное в спорах относительно переименований улиц - это то, что это спор между мэрами и главами областных военных администраций. Это не конфликт между условным «Западом» и условным «Юго-Востоком», как его пытаются подать некоторые эксперты (хотя да - в Одессе, Днепре, Кривом Роге, Харькове есть явное непонимание гражданами необходимости переименований улиц). Это конфликт между местным самоуправлением и президентской вертикалью. Обратите внимание: Труханову, Вилкулу, Филатову отвечали не Садовой, Надал или Марцинкив - то есть, не коллеги-мэры. Но именно главы военных администраций (Кипер, Козицкий) заняли позицию: «Всем молчать и не вякать, будет так, как мы сказали!». Мэры пытаются защищать позиции своих общин. И конфликт назревает все сильнее. Он грозит перерасти в недалеком будущем в полный паралич системы управления: у мэров забрали средства, мэров сделали бесправными в политическом плане, а теперь Киев вмешивается в сферы, которые относятся к исключительной компетенции местных властей. Местное самоуправление полностью нивелируется как таковое. Очень важный момент: переименование улиц, как ни странно, очень серьезно ударит по имиджу и рейтингах Зеленского в Одессе. Одесситы (речь идет о коренных, а не о западно-украинских политических миссионерах, поселившихся в городе за последнее десятилетие) очень дорожат именами Бабеля, Жванецкого, Ильфа и Петрова. Это часть их мира, их легенды, их genius loci. Отнять у Одессы ее внутренний мир, самобытность и одесскую культуру, унифицировать все, «оторвать и сказать, шо так и било», превратить ее в «Ивано-Франковск с выходом к морю» - это заложить основу для сильнейшего конфликта между Киевом и Южной Пальмирой. В Киеве не понимают одно: в столице Одессу считают провинцией, но Одесса в большинстве своем не считает Киев столицей. Одним словом, конфликт только разгорается. И его последствия мы увидим в ближайшей перспективе. Ведь сразу после окончания войны России и Украины у нас начнется очень жесткое противостояние Киева и городов, желающих сохранить право быть Городами (с большой буквы). Именно мэрская фронда похоронит власть Зеленского, превратившись позже в реинкарнацию Барской конфедерации. Ну а дальше - все по сценарию, который уже воплощался в Украине 250 лет тому назад. https://t.me/conservativeeurope/26