Улюблена рубрика «Доїхало»❤️‍🔥Безмежна вдячність за сітки «Теплий тил» Софія Карнаух 🙏❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥Гуманітарна Нова пошта щиро дякую за постійну підтримку та допомогу 🙏❤️‍🔥❤️‍🔥❤️‍🔥‼️‼️‼️Збір на тканину - відкритий‼️‼️‼️Але там ‼️нуліііі‼️😔👉 https://send.monobank.ua/jar/5E2XFCEqJa👉карта банки 4874100026223381‼️‼️‼️‼️🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏Хочеться заплющити очі, заснути та прокинутися, усвідомивши, що це все сон. Але немає. Щоранку ти розумієш, що це реальність. Жахлива реальність, де ти перебуваєш у самому її центрі. Думка, що ти живий пробивається крізь туман свідомості. Слідом за нею йде інша, сповнена гнівом, жахом, незгодою. Незгодою з тим, що так не може бути! Так не буває! У цей стрімкий, сучасний час, час технологій та підвищеної свідомості, час свободи та легкості... легкості, яка вже кілька тижнів, як залишилася позаду, так бути не може! Але ж так є! І все, що в тебе є, одна лише думка – ще живий! Енергії мало. Здається, не витримаєш. Але ж витримуєш! Інакше не можна! Мляво, у завислому стані очікування, перетікаєш день у день. Іноді тримаєшся на адреналіні, який рве серце, часом тремтиш від страху, які викручує жили, але все одно висиш у цьому підвішеному стані. Ти чекаєш! Не дивлячись на слова модних психологів, що чекати не варто, але ти чекаєш на одного... Кінця цього жаху! Щоб видихнути та ожити! Тому що зараз усередині ти мертвий! Але в цьому стані, ти як ніколи зібраний, щоб давати відсіч і сповнений ненависті до тієї маси тупих тварин, які забирають життя! Твою та твоїх близьких! І ти точно знаєш, що вже ніхто і ніколи не достукається до твого серця з пропозицією бути м'якшими, розумнішими, пробачити і забути! Ні! Ти вже ніколи не забудеш! Ти вже ніколи не пробачиш! Тому що щоранку в цей сучасний стрімкий час, час підвищеної усвідомленості та свободи, технологій та прогресу, час легкості, коли ти маєш щасливо рухатися вперед і рости, морально, духовно та ще як завгодно... ти, крізь туман свідомості, чуєш тільки одну думку – ще живий! Яка означає, що ти ще можеш захищати свою батьківщину і ще більше ненавидіти! З подвоєною, ні, з потрійною силою за тих, хто вже помер!Савицька