Мені шкода людей, які одного страшного ранку почули на своїх вулицях ревіння російської техніки - вони не мали мінімального шансу врятуватися.Мені шкода людей, які горіли живцем у своїх авто, намагаючись виїхати від орди, що насувалася - останні секунди їхнього життя найстрашніші з усіх можливих.Мені шкода людей, які поховали своїх найдорожчих - військових і цивільних. Мені шкода батьків, дружин, дітей, родичів. Мені шкода їхнього спотвореного назавжди життя.Мені шкода людей, які потрапили у полон практично миттєво - через відсутність мінімального переліку для оборони, для захисту.Мені шкода людей, які наразі у полоні, щосекундно терплять муки, і ці муки розтягнулися на роки.Мені шкода людей, які живуть в окупації. Не живуть, а животіють - у тотальному страху бути розтерзаними щохвилини. Мені шкода людей, які мали нормальне людське життя, а наразі мало не побираються на нових місцях без жодної допомоги зі сторони держави внутрішнім переселенцям.Мені шкода людей, які є вигнанцями у інші країни, ніколи не проростуть там, тому внутрішній психологічний стан їхній жахливий назавжди.Мені шкода людей, які воювали, віддали здоров’я і сили до останку, і є викинутими на узбіччя життя, бо держава цинічно позбавила їх засобів для існування.Перелік цей - безкінечний. Це лише кілька пунктів.Мені не просто шкода. Я всередині згораю, співпереживаючи цим людям. Я співчуваю усім серцем.Єднаймося навколо України! Єднаймося навколо наших легендарних ЗСУ! Єднаймося навколо необхідності врятувати країну!Слава Україні!