🇪🇺 Найбільші союзники України в Європі намагаються протистояти втомі від війни – The Wall Street Journal.
Європейські виборці все частіше підтримують популістські партії, які виступають проти підтримки України, оскільки втома від війни наростає, змушуючи лідерів висувати нову риторику: ми прагнемо миру.
Останніми тижнями лідери найбільших європейських країн відновили заклики до дипломатичного врегулювання війни.
За словами європейських чиновників, причина не у новому переконанні, що Москва відкрита для переговорів.
Нове формулювання покликане протистояти поширеній думці, згідно з якою фінансова та військова допомога Києву подається як згубна та небезпечна.
Риторичні зрушення відбувається на тлі результатів опитувань, що свідчать про значну перевагу популістських партій. Вони використовують втому виборців після п'яти років війни, в якій обидві сторони досягли незначного прогресу.
На їхню думку, діючі уряди сприяють затягуванню конфлікту, навіть незважаючи на те, що Білий дім наполягає на проведенні переговорів.
У Великій Британії, Франції, Німеччині та Італії спостерігається помітне зростання підтримки мирного врегулювання шляхом переговорів, навіть якщо Україні доведеться поступитися частиною території. Навіть у Польщі, яка спочатку була стійким прихильником Києва, опитування показують, що підтримка допомоги Україні впала приблизно до 50% на тлі напруженості у відносинах з Києвом.
Антивоєнна риторика партії "Альтернатива для Німеччини" знаходить відгук у розчарованих виборців.
Згідно з опитуванням ARD, близько 42% німців вважають, що Берлін постачає в Україну занадто багато зброї, що є найвищим показником з початку війни.
На даний момент це не змінює політику Берліна, який, як і раніше, рішуче підтримує Київ, але починає змінювати те, як уряд про це говорить.
Несподівана зустріч глави МЗС Вадефуля з Лавровим у Нью-Йорку була в основному спрямована на німецьких виборців,
вважає Клаудія Майор, з Німецького фонду Маршалла. «По суті, він говорив: «Дивіться, ми хочемо миру, ми намагаємось вести дипломатичні переговори, але росіяни в цьому не зацікавлені», - сказала вона.
Після переговорів Лавров різко розкритикував Вадефуля, звинувативши німецького колегу, що той просто зачитав заяву, яку міг би передати по телефону.
Наступного дня Росія атакувала безпілотником будівлю Національної академії наук у Києві, розташовану неподалік посольства Німеччини.
Це наголошує на небезпеці спроб налагодити контакти з Москвою.
«Небезпека полягає в тому, що якщо ми підемо на контакт з росіянами без будь-яких умов, таких як тимчасове припинення атак на цивільне населення, то цим продемонструємо їм свою слабкість», — вважає Славомір Дебскі, колишній радник польського уряду.