той самий канал

І ще одне: КОМПЛЕКСИ - це не «просто невпевненість». Це прихована агресія проти себе❗️❗️❗️Так, іноді лагідна.Інколи «виправдана»:- «Ну я ж просто хочу виглядати краще»-«Це ж нормально - не любити свої стегна/живіт/ніс…»Але насправді - це постійне внутрішнє побиття І ЦЕ НЕ НОРМА!Словами. Порівняннями. Відмовами собі в радості.Це жорстока вимога бути «іншою», «кращою», «ідеальною». (Тут питання: для кого?)І щоденне невдоволення собою- це форма насильства.Комплекс -це коли ти зупиняєш себе ще до дії.Не вдягаєш те, що хочеш.Не йдеш, куди мрієш.Не дозволяєш собі радіти, бо «недостатньо…». Недостатньо для кого? Але знаєш що?Жоден комплекс не зникає від того, що ти ще більше себе «тиснеш».Він зцілюється тоді, коли з агресії ти переходиш у турботу.Замість: «Я не така»Скажи: «Я з тобою. І я не відмовлюсь від себе.»Коли жінка припиняє воювати з собою- вона починає жити.По-справжньому.Без «але». Без «коли схудну». Без «коли виправлю»❗️І саме тоді в ній прокидається справжня сила.СИЛА ЗМІНЮВАТИ СЕБЕ НЕ ЧЕРЕЗ АГРЕСІЮ

Чому людям із розладом харчової поведінки (РХП) не можна доїдати за дітьми- навіть «трошки» чи «аби не викидати».1.Це неусвідомлене (інтуїтивно не обґрунтоване) споживання їжі:Доїдання відбувається не через голод, а через автоматизм: «бо шкода», «бо залишилось», а не тому, що тіло просить. Це формує харчування з провиною і без контакту з тілом, що суперечить принципам одужання.1.Доїдання- це мікро-порушення кордонів:Із РХП часто йде відчуття втрати контролю. Якщо людина прагне навчитися поважати себе й свої потреби, то важливо не ставити себе в позицію «смітника» для залишків». Їжа, що залишилась, не «обов’язок» дорослого. Вона не має стати частиною твого раціону, якщо ти не голодна.3. Це може стати тригером компульсивного переїданняНевинне доїдання шматочка легко перетворюється на:«Ну я вже почала… Тепер з’їм і печиво. І ще одне. Все одно зірвалась…»Це запускає старі петлі самоосуду, переїдання і спроб «компенсувати» потім.4. Воно стирає ясність у харчових звичкахУ фазі відновлення важливо будувати структуроване, регулярне харчування, а не «дрібні перекуси між справами». Доїдання - це хаос. Воно руйнує відчуття безпеки й передбачуваності в харчуванні.5. Це часто прикрите самопокаранняПідсвідомо люди з РХП іноді обирають не повноцінний прийом їжі, а «випадкове доїдання», бо «це не рахувалось» або «я того не вартую». Але це лише ще один спосіб утриматись у розладі.У здоровому харчуванні є місце для залишків, але з повагою до себе: • або ти зберігаєш їжу на потім і робиш повноцінну порцію • або викидаєш- і це не трагедія❗️ • або доїдаєш, якщо справді хочеш і відчуваєш голод, знову ж таки формуючи нормальну порцію

Привіт! Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) у дорослих є невророзвитковим станом, який проявляється порушеннями концентрації, гіперактивністю або імпульсивністю. Симптоми можуть значно впливати на щоденне життя, роботу та взаємини.### Симптоми РДУГ у дорослих:1. Проблеми з увагою: - Труднощі з концентрацією на завданнях або розмовах. - Часте відволікання на сторонні подразники. - Забудькуватість (наприклад, забуті зустрічі чи предмети). - Складнощі з виконанням рутинних завдань. - Уникання або прокрастинація завдань, які вимагають тривалого розумового зусилля.2. Імпульсивність: - Прийняття рішень без обдумування наслідків. - Випадкові втручання у розмови або перебивання співрозмовника. - Неможливість чекати своєї черги (наприклад, у черзі або під час ігор).3. Гіперактивність: - Постійна потреба бути в русі (наприклад, стукання ногою або метушливість). - Відчуття неспокою або напруженості, особливо в ситуаціях, що вимагають спокою. - Прагнення брати участь у багатьох активностях одночасно, часто не завершуючи жодну.4. Емоційна нестабільність: - Різкі перепади настрою. - Підвищена чутливість до критики. - Відчуття роздратування, нетерпимості або тривожності.---### Причини виникнення РДУГ у дорослих:1. Неврологічні особливості: - РДУГ пов’язаний із дисфункцією префронтальної кори головного мозку, яка відповідає за увагу, планування та контроль імпульсів. - Порушення у рівнях нейромедіаторів, зокрема дофаміну та норадреналіну.2. Генетика: - РДУГ має сильний спадковий компонент: якщо у батьків був цей розлад, ризик для дитини підвищується.3. Розвиткові фактори: - Ускладнення під час вагітності або пологів, наприклад, недоношеність, низька вага при народженні чи вплив токсинів (алкоголю, тютюну) на плід.4. Стрес і фактори оточення: - Хоча стрес або виховання не є причинами РДУГ, вони можуть посилювати симптоми.---### Як розлад проявляється у дорослих:У дорослих РДУГ часто маскується під інші стани, такі як тривога чи депресія. Симптоми можуть проявлятися в таких аспектах життя: - Робота: проблеми з організацією, пропуск дедлайнів, забудькуватість. - Взаємини: емоційна нестабільність, імпульсивність у конфліктах. - Фінанси: імпульсивні витрати, складнощі з управлінням бюджетом.---### Що робити:- Звернутися до фахівця: психіатра чи невролога для діагностики.- Психотерапія: когнітивно-поведінкова терапія допомагає керувати симптомами.- Ліки: стимулятори (метилфенідат) або нестимуляторні препарати (атоксетин).- Навчання навичок: розвиток організованості, тайм-менеджменту.РДУГ — це стан, з яким можна жити повноцінним життям, якщо отримати правильну підтримку.

Ну я в останній вагон…Давно були думки в голові, то напишу тобі на честь такого свята!!!Моя любов до тебе почалась з «Худєю со Святокум» 12.03.2018 року.Моя максимальна вага на той час була 82кг. Я пам’ятаю як побачила тебе в інстаграм, твоя історія зі схуднення зачепила і я зрозуміла, що людина яка пройшла такий шлях то точно розуміється на цьому. Я пам’ятаю той перший марафон і я так готовувалась до нього, читала всі рекомендації і пам’ятаю що у перший день на перекус були печені яблука з сиром та корицею. І я тоді стільки сиру натовкла в ці яблучка, що дівчата в чаті сміялися, казали це щоб точно не залишитися голодною😅🤦‍♀️ я тоді так нормально схудла за марафон. Мені сподобалось, бо з тобою з першого марафону склалась абсолютная любовь, бо ти «моя» людина, бо з тобою комфортно і легко. Бо з тобою все чітко і завжди є результат! Пам’ятаю як залишила на деякий час марафони, знову набрала вагу і зрозуміла що ніхто, крім тебе мені не допоможе! І поверталася знову. Бо ти не тільки офігєнний тренер - ти лікар! Ти лікуєш і душу і тіло. Бо з тобою в кайф, а не «через не хочу і через силу». Бо ти прививаєш любов до спорту, любов до дісципліни і любов до себе! Ти як мама, яка мала б навчити свою донечку любити і цінувати себе, ставити себе на перше місце і піклуватися. Це дуже цінно і важливо! І які б життєві обставини не траплялися, я завжди повертаюся до тебе. Бо ти - як дім! Дім, де тебе люблять такою яка ти є. Де тебе пожаліють, підтримають і дадуть пораду. Де тобі-завжди раді. І хоч трохи не вистачає того «марафоновського двіжу в чатах» і тих моментів «як варити гречку, та що таке клюква» ти робиш велику справу! Ти одна, а нас багато і ми всі потребуємо твоєї уваги та допомоги! За 6 років з тобою я пройшла біля десятка марафонів. Моя вага добре йшла, я скидала до 14кг потім марафон закінчувався і все поверталося знову і знову, і ці +10 кг завжди повертались до мене…я знаю і вірю, що саме зараз я з тобою у потрібний момент! Я довіряю тобі цілком і повністю! Я знаю, тим більше я хочу! Хочу, щоб моє життя змінилося назавжди. І без твоєї допомоги мені не впоратися. Можливо цей шлях буде довший, ніж 2 тижні. Попри всі обставини, відстань і час-ти не кидаєш своїх дівчат і робиш усе, щоб нам допомогти! Бо мабуть, ніхто так не розуміє як ти❤️ в тебе неймовірно велике і добре серце! Дякую за твою важку працю, за твою любов і терпіння, за твою турботу! Моя любов до тебе навічно💕Зі святом, моя Анастасія!