🙏 Вірменський собор. Львів впродовж своєї історії може похизуватися своєю толерантністю не тільки до різноманітних релігійних конфесій та орденів, а й до народів. Яскравим прикладом Вірменський собор на однойменній вулиці. Точніше у дворику, адже ця компактна споруда дуже акуратно схована поміж будинків. Зведена архітектором Дорінґом у 14 сторіччі, є прикладом локальної романсько-готичної архітектури. В ній є щось самобутнє та навіть містичне. Храм збудований з ламаного каменю і облицьований тесаними плитами, а товщина стін сягає півтори метри, подвір’я встелене надгробнимим плитами, які були перенесені сюди із старих вірменських кладовищ. Всередині на фресці передано суть «плинності життя» в образах учасників-символів. Монах позаду у каптурі - це минуле, воно закрите та завершене. Попереду, монах із заплющеними очима, майбутнє, яке не бачить куди йде та, що відбудеться далі. Посередині — теперішнє, лише сьогодні ми можемо озиратись на минуле, привиди якого показані контурами тіней.

🙏 Собор Святого Юра. Його я залишив наостанок, як, напевно, найбільш знаковий і символічний храм у Львові. Сьогодні його видно з усіх пагорбів міста, а збудували цю величну споруду у 18 сторіччі за проектом Бернарда Меретина. Архітектурний ансамбль, що безумовно вражає, включає в себе власне храм з капітульними будинками по боках, дзвіницю, митрополичу палата і огорожу з брамами. Родзинкою комплексу собору Святого Юра стала монументальна скульптура та декоративне різьблення, які разом з архітектурою творять типовий для барокового мистецтва синтез. Фасад храму акцентований монументальним порталом з постатями отців східної церкви Афанасія і Льва роботи скульптора Івана Георія Пінзеля, як і скульптурна група «Юрій-Змієборець».

Можливо, у Львові ще є визначні храми, але мені запам’ятались саме ці, тож обов’язково раджу і вам 👍

Далі буде 🔜