✅ Львів (частина 2)

🏃

Отже, знов повертаємось на вулицю Степана Бандери для того, щоб ознайомитись з дуже трагічним місцем для Львова та всієї України — тюрмою на Лонцького. Первісно ця будівля в стилі неоренесансу виникла у 1890 році як австро-угорська жандармерія, але вже тоді там «займалися» українськими націоналістами, і до слова, представниками комуністичної партії також. Під час Львівського процесу 1936 року в тутешньому ізоляторі утримували Степана Бандеру, Ярослава Стецька, Миколу Лебідя та інших українських підсудних. У 1941–1944 роках споруду використовували як слідчу в'язницю гестапо. У 1944–1991 роках чинили тортури та масові розстріли тут вже «совєти» 🤬. 28 червня 2009 року відкрито перший етап експозиції музею, який діє й нині.

➡️ Хоч гнітючий осад залишився, прямуємо далі вулицею Коперника, щоб трохи розвіятися і долучитися до мистецтва у Палаці Потоцьких. Напевно, найвідоміше місце після Опери, площі Ринок і Високого Замку. Родина польських шляхтичів купує тут землю у 1822 і починається будівництво. Перший палац збудовано у стилі класицизму за проєктом архітектора Ігнатія Хамбреза. Цей палац не зберігся, адже був вже розібраний у 1860—1861 роках. Якось довго чекали, щоб почати зведення нового, адже стартувало будівництво у 1880 році. Новий палац був збудований у стилі бароко, епохи французького короля Луї XIV за проєктом французького архітектора Луї Альфонса Рене Довернь.
Після приходу до Львова «совєтів», Потоцькі залишили місто і більше не поверталися. У палаці функціонували дослідницькі інститути, а з 1975 року міський РАЦС. Врешті, у 2002 році цю споруду передали галереї мистецтв.

Далі буде 🔜