Реформи у сфері захисту прав дитини часто не реалізуються через недостатнє фінансування. Громадські ініціативи та підтримка донорів, хоч і важливі, але не завжди можуть повністю покрити необхідні витрати. 🌟🤝 Важливими є не тільки обсяги фінансування, але й напрями, куди йдуть ці кошти. Наприклад, державний бюджет не завжди підтримує соціальні служби та спеціалістів у справах дітей. Ці послуги фінансуються місцевими бюджетами, які часто стикаються з труднощами через обмежені ресурси.🔍У свою чергу, більшість громад не зацікавлені у створенні та фінансуванні послуг, тому що не розуміють суті проблем. Також недостатньо розвинуті механізми для перенаправлення фінансових потоків на створення соціальних послуг у громадах.👶 Дослідження показують, що інституції регіонального рівня фінансово вигідніші для громад, але це веде до занедбання дітей та сімей. Інституціалізація дітей дозволяє економити на соціальних послугах, але це не рішення. Діти заслуговують на краще дитинство в сім'ї та підтримку у своїх громадах.У рекомендаціях до Дорожньої карти у сфері забезпечення прав та найкращих інтересів дитини, ми зібрали рекомендації як удосконалити систему фінансового забезпечення реформ у сфері захисту прав дитини📊Частину з них дивіться у галереї.🖼Більше інформації, за посиланням 🔗http://surl.li/ijeoxgℹ️Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» @irf_ukraine . Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».