Ми не збираємося ставати в чергу тих, хто сьогодні роздає вироки в соцмережах.Ми не знаємо, що насправді сталося. Не знаємо обставин, не знаємо, що пережила родина командира 155-ї бригади. Саме тому не будемо вдавати із себе суддів.Але скажемо прямо наступне — не всі злочини однакові. Є злочини заради грошей, влади чи власної вигоди. А є вчинки, до яких людину можуть довести біль, відчай і трагедія. Це не одне й те саме.Якщо хтось вважає, що людина повинна однаково реагувати на крадіжку автомобіля і на насильство над своєю дружиною чи дитиною — він або ніколи не був у такій ситуації, або просто не розуміє, що таке людська природа.Ми не виправдовуємо порушення закону. Але й не погоджуємося з примітивною тезою, що мотив не має значення, — бо він має значення. Саме мотив і обставини відрізняють один злочин від іншого — і саме тому існує суд, який оцінює не лише наслідки, а й причини.Ми не знайомі з командиром 155-ї бригади. Нас ніхто не просив писати цей текст. Це виключно наша позиція.Варто чесно відповісти собі на одне питання — чи впевнені ви, що, опинившись у певних обставинах, самі залишилися б холодними, раціональними й бездоганно законослухняними? Є сумніви. Дочекаємося деталей. Не робіть наразі ніяких висновків. Все стане відомим.