Повідомлення telegram каналу - @ukraine1_000

1 липня 1924 року польський уряд вніс на розгляд Сейму три проєкти т.зв. "кресових законів", підготовлених "Комісією чотирьох": "Закон про державну мову і мову урядування в органах державної влади та самоврядування", "Закон про мову урядування судів, органів прокуратури і нотаріату", "Закон, що містить деякі постанови про організацію шкільництва".
4 липня ці законопроєкти схвалила конституційна комісія, а 31 липня 1924 року підтримав Сейм Польщі. Польська мова проголошувалась державною мовою Речі Посполитої і ставала мовою урядування в усіх державних і самоврядних органах влади та у війську.
Мови «національних меншин» (української, білоруської, литовської) дозволялось використовувати органами цивільної влади і адміністрації I та II рівнів. На території Львівського, Тернопільського, Станіславського, Волинського і Польського воєводств ці органи могли приймати заяви від місцевих мешканців українською мовою. Мовою діловодства судів, органів прокуратури і нотаріусів проголошувалася польська.
Відповідно до закону про організацію шкільництва на теренах східних воєводств (українські етнічні землі) основним типом державної школи проголошувалася т.зв. утраквістична (двомовна) школа, в якій викладання поступово мало перейти на польську мову. Реалізація закону призвела до ліквідації всіх україномовних шкіл на Волині, і таким чином, українська мова повністю маргіналізувалася на українських землях в складі Речі Посполитої.
Але попри всі утиски – російською імперією, польською владою, далі совєцькою – українська мова вистояла. Плекаємо рідну мову! Бо вона є кров нації та її зброя.