Харків'янин

Петиція #від_підписника:Знову повертаюсь до наболілих і нашумілих повітродуйок. Вочевидь, це не єдина проблема нашого міста, але чому не почати з однієї з найбільш абсурдних?Коли ними «прибирають» парк або двір, у повітря піднімається пил — дрібні частинки ґрунту, залишки листя, бруд — усе, що накопичувалося там тижнями. Воно не зникає — воно летить у вікна, осідає на балконах і потрапляє в легені.Разом із листям здувається верхній шар, порушується природне мульчування, земля швидше пересихає і втрачає поживні речовини.Опале листя — це не «сміття», а середовище життя: там зимують комахи, якими харчуються птахи; там укриття і частина природного циклу. Коли це все згрібають і видувають «під нуль», ми просто прибираємо екосистему разом із листям.Водночас ці пристрої створюють шум, співставний із гудінням шахеда, що пролітає зовсім поруч, і перші кілька разів я їх сплутала. Шум також відлякує птахів — у парку поряд з нами залишилось одне гніздо сороки, стресостійкості якої я можу тільки позаздрити.І що найцікавіше — це не якась маргінальна ідея чи моя особиста думка. У правилах утримання зелених насаджень прямо зазначено:«Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння».На цьому фоні виглядає трохи дивно витрачати бюджетні кошти і пальне на те, щоб:— підняти пил у повітря;— прибрати те, що не є сміттям;— і створити шум на кілька годин.У багатьох містах світу бензинові повітродувки вже обмежують або повністю забороняють — саме через #шум, забруднення і шкоду для довкілля.Я прошу вас проголосувати за мою петицію. Давайте подивимось, чи маємо ми ще якийсь вплив у рідному місті.🔗 ПетиціяP.S. Здається, проголосувати можуть не тільки харків'яни (-ці), аби була дія або BankId (Приват, наприклад).🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

[1/2] Варшавський аудит безпеки пішохідних переходів.Переглядав вміст сайту Варшавського управління міських доріг.Натрапив на визначне наукове дослідження - аудит пішохідних переходів.Сайт заявляє що це перше у світі подібне дослідження. Огляду підлягали усі пішохідні переходи без світлофорного регулювання, на усіх вулицях що перебувають у відомстві Управління (!= усі вулиці у місті, бо є ще районні управління).Всього проаналізовано ~4000 переходів (!). Дослідження тривало 4 роки (2020-2024, додаткове дослідження у 2025), кожен рік досліджувалось по кілька адміністративних районів. Виконували це досвідчені доктори і професори транспортної інженерії, фахівці з освітлення, а також їх асистенти.Кожен перехід проаналізовано по таким критеріям, як його локація, умови руху т.з. поруч з переходом, стан покриття, наявність пандусів пониження / стовпчиків, водовідведення, видимість для автотранспорту, наявність зупинок громадського транспорту поруч і інше. Після цього кожному переходу надавалась суб'єктивна оцінка експерта по шкалі від 0 до 5 (де 0 - жахливо, 5 - нема зауважень) і рекомендації змін для покращення безпеки руху на даному переході.

Тепер #БДР — це особисте для мене…Мій 16-річний племінник потрапив в ДТП пару днів тому. Його збило авто на пішохідному переході. Це сталось ввечері. Водій загальмував перед нерегульованим перехрестям, щоб пропустити пішохода на першому переході. В цей час племінник на іншій стороні перехрестя дочекався, поки його пропустить інше авто, що було ліворуч. На другій смузі його збив водій. Невелика швидкість. Водій на простому авто. Зупинився та сам викликав швидку, бо ніхто навіть не помітив. У нього 3 дітей. Він глибоко шокований, бо навіть не зрозумів, як це сталося. Ймовірно попав в сліпу зону через зустрічні фари. Племінник в лікарні. Сильно вдарився щелепою. Зробили вже декілька операцій. Лише рік тому йому діагностували інше серйозне захворювання. Він змушений дотримуватися особливого харчування, і його організму непросто переносити додаткові медикаментозні навантаження, такі як анестезія та антибіотики.Батько племінника, мій брат, якому ми тут збирали кошти лише пару тижнів тому, бо у нього знайшли пухлину головного мозку. В суботу він повернувся з Києва після операції. У нього постільний режим. Коли дізнався, що сина збили, то пішов пішки розбиратись. Згодом його замінила дружина, бо то занадто важко. Я приїхав на місце аварії, щоб допомогти. Водій з дружиною в ауті. Тепер у них проблеми, бо якщо заберуть право керувати авто, то він втратить роботу. Батьки потерпілого… це не передати словами, скільки болю вони переживають зараз. Дивлюсь на це все і думаю: якого дідька, це ж все можна було попередити елементарно! Чи зробили ми все, щоб цього не трапилось? Що зробило місто? Погане освітлення? О, так, я якраз їхав до них Полтавським шляхом обабіч нової Набережної, що сяє на пів міста, а поруч темна вулиця, на якій жодного переходу з підсвіткою. Це ж rocket science — забезпечити освітлення хоча б для жвавих переходів. Інша справа для набережної, яка побудована заднім числом без тендеру. Тут вони високомотивовані.На перехресті, де збили Артема, стоїть знак обмеження швидкості 40 км/год та «Діти», бо там постійно не пропускають, хоча це дуже популярний маршрут. Не працює якось… А може зробимо піднятий перехід чи берлінську подушку? Ой, це ж так складно та не на часі. Звісно…Що зробили уряд, Верховна рада, МВС?Чому у нас досі такі ПДР та практика покарань, що водії не бояться переходу як вогню? Чому ми робимо фактично нічого, щоб дресувати водіїв? Чому ми толеруємо травмування та вбивства? Досить зволікати! Де штрафні бали? Де реформа ПДР? Треба, щоб, не дай Боже, збили дитину якогось міністра? Знаєте, що дратує? На наступний день я зайшов промоніторити пабліки, чи не потрапило туди ДТП. Жодного згадування. За цей вечір у Харкові було ще декілька ДТП. На наступний день — смертельне. Тобто наша історія — це лише «легкі» подряпини. Навіть увагу не варто витрачати…Підліток буде довго відновлюватись. Батькам, які ще не розвантажили валізи з лікарні, нове випробування. Водієві, що збив, також не позаздриш. Чому сотні або навіть тисячі таких історій щорічно нас не змушують мінятись? Я вже втомився кричати про безпеку дорожнього руху. Автівки забирають більше людей, ніж ракети! Які ще порівняння та риторичні трюки потрібні, щоб нарешті дійшло, що нам потрібні не гірлянди, а врятовані життя. Вони дорожчі за чисті вулиці, нашу пиху та будь-що інше, чим ми хизуємось. Це не маніпуляції. Це мої відчуття. Мені болить… Даруйте, але тепер ця тема ще й особиста.

Харківський антикорупційний центр спільно з "Ґвара Медіа" опублікували власне розслідування стосовно багаторічної оренди вживаних трамвайних вагонів у Харкові. Про це я розповідав у одному із своїх попередніх постів на каналі. Журналісти дослідили, що три фірми 15 років отримують кошти за оренду транспорту, і не тільки за оренду: місто Харків купувало у них вагони, а також платило гроші за ремонти. Загальна сума контрактів —  понад 300 мільйонів гривень. Усі фірми, яким перераховували гроші, дотичні до керівництва трамвайного депо та заступника Харківського міського голови. Також за цією схемою орендували і вживані чеські тролейбуси.Також надав невеликий коментар команді ХАЦ щодо вищезгаданої ситуації. В умовах, коли Харків отримало багато допомоги у вигляді електротнанспорту з Чехії, досі існує парадокс, коли на переобладнання трамваїв на широку колію немає коштів та ресурсів, водночас на оренду стабільно виділяються десяток років, та ще ремонтувати ці трамваї додатково за власний кошт. Такий підхід в бюджетних умовах прифронтового міста точно не є правильним.🤔 Цікаво, що саме цьогоріч перед випуском даного сюжету оренду вживаних ризьких трамваїв в Харкові зменшили з 27015 гривень до 1 гривні 20 копійок за місяць. Пропоную і Вам ознайомитись із сюжетом за посиланням.#Харків #трамвай #транспорт #витрати📸 maxmite