Спецпризначенець 73 Морського центру, який став бойовим медиком: про раптову зміну фаху, емоції в роботі і порятунок поранених росіян.Розповідаємо історію воїна, чия служба - рятувати життя побратимів, а часом і не тільки їхні.Шлях в 73 центрі «Юджин» почав 2019-го року одразу після школи. Працював у бойових групах одного із наших загонів.Під час повномасштабки на одній із задач поранили його побратима. Ситуація була досить критична і під час бойового виходу «Юджину» довелося власноруч рятувати свого товариша. Тоді, як він згадує, і настав визначальний момент - оцінив навколишню ситуацію, чітко і без паніки надав допомогу пораненому. Зрозумівши, що порятунок людей йому дається досить добре, перейшов працювати за напрямком «Дельта» (бойовий медик групи), а потім - в екіпажі медеваку.«Місця емоціям у нашій роботі немає. Коли до тебе в руки потрапляє поранений, ти «ловиш хвилю» і робиш усе, щоб його врятувати. Медик має бути дисциплінованим, стресостійким, бути готовим ухвалювати рішення і найголовніше - брати на себе відповідальність. Адже, все, що ти робиш, відображається не на тобі, а на тому, кому ти надаєш допомогу» - розповідає «Юджин».За його плечима - чимало виконаних завдань. А зовсім нещодавно навіть довелося рятувати полоненого противника. Під час виходу у район, контрольований ворогом, наші хлопці з 73 центру поранили і захопили двох росіян (решту ворожої групи знищили).«Полонених довго тягли на нашу територію, потім передали нам. У нас була чітка задача: зробити все, щоб вони вижили. Один із них був легкий, інший - середній нестабільний. Поки їхали то той, що був нестабільний раптом вирішив, що йому настав час «забаранитися» і почав «відходити» прямо у нас в машині. Ми з напарником почали робити все, щоб витягти його. Росіянина врятували з того світу» - згадує «Юджин». - «Наші хлопці витратили чимало сил, щоб дотягти цих полонених до нас. І було б прикро, якби один із них вмер у нас на руках після стількох зусиль. Тим більше, що перед нами була поставлена чітка задача і її треба було виконати».