‼️СЗЧ як масове явище: страх, виснаження і обмежені можливості контролюПроблема самовільного залишення частин дедалі частіше охоплює не лише новобранців, а й досвідчених військових. В інтерв’ю Радіо Свобода Андрій Білецький зазначив, що ключовим фактором є страх — але не стільки перед бойовими діями, скільки перед умовами служби: низьким рівнем підготовки, невизначеністю щодо командирів і якістю управління. Він навів приклади ситуацій, коли в навчальних центрах відсутня належна підготовка, частина особового складу фактично не навчається, після чого непідготовлених бійців відправляють на фронт.▪️Додатковими причинами є виснаження та відсутність ротацій. Народний депутат Єгор Чернєв підкреслював, що військові можуть перебувати на передовій місяцями без заміни та відпочинку. У таких умовах, коли немає зрозумілих термінів служби, формується психологічне відчуття безвиході, що підштовхує до СЗЧ як способу уникнути постійного навантаження. Це робить явище не лише дисциплінарною проблемою, а й наслідком організаційних недоліків.При цьому держава витрачає значні ресурси на весь цикл — від мобілізації до покарання. Як зазначав Олексій Гончаренко, кошти витрачаються на примусове залучення, підготовку, розшук і подальше ув’язнення військових, які залишили частини. Водночас, за оцінками, кількість випадків СЗЧ може сягати сотень тисяч або навіть наближатися до мільйона, що робить повний контроль і покарання фізично неможливими. Це підтверджується і перевантаженням судової системи, про що говорив адвокат Владислав Михайленко в ефірі «День.LIVЕ».▪️На цьому тлі формується прагматична поведінка як серед військових, так і серед командирів. За словами Білецького, багато хто очікує майбутньої амністії після завершення війни, розуміючи, що масове покарання сотень тисяч людей є нереалістичним. Частина військових фактично переховується, ведучи обережний спосіб життя, і, як показує практика, їх не завжди активно розшукують. Командири на місцях інколи також не наполягають на поверненні таких бійців, усвідомлюючи низьку ефективність примусу. У підсумку СЗЧ стає індикатором глибших системних проблем — від підготовки до управління і кадрової політики.#штт_Ексклюзив