UIF | Український інститут майбутнього

​​🛰 Зоряні війни: від ядерного стримування до нової космічної епохи1 квітня 2026 року США запустили місію «Артеміда-2» - перший за понад 50 років пілотований політ за межі навколоземної орбіти. Вона стала символом нового етапу освоєння космосу, який дедалі більше впливає не лише на науково-технічний розвиток, а й на міжнародну безпеку та світову політику.Правила, які й досі визначають діяльність держав у космосі, були закладені понад пів століття тому. Проте сучасний космос уже інший: супутники стали критично важливим елементом сучасної війни, роль приватних компаній у сфері національної безпеки стрімко зростає, а боротьба за ресурси Місяця лише набирає обертів.Російсько-українська війна вкотре довела, що космос - це вже не абстракція чи сфера наукового співробітництва, а один із ключових вимірів геополітичного суперництва.Хто формуватиме нові правила гри в космосі? Наскільки міжнародне право здатне стримувати мілітаризацію космосу? І яке місце в цій боротьбі може посісти Україна?🔗 Читайте повну статтю Владислава Мартинюка на сайті UIF

Уточнення щодо публікацій ЗМІ стосовно дослідження «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035»​​У деяких ЗМІ дослідження Українського інституту майбутнього «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035» звели до тези, ніби там є заклик не підвищувати вантажні тарифи Укрзалізниці. Це спрощення спотворює висновок і не відповідає дійсності.Дослідження Українського інституту майбутнього не стверджує, що тарифи не можна підвищувати. Дослідження показує наслідки інерційного сценарію розвитку української промисловості за відсутності індустріальної політики. Що стосується Укрзалізниці, аналіз показує, що чинна модель фінансування пасажирських перевезень вичерпана: десятиліттями збитки пасажирських перевезень покривав прибуток від вантажних, але від початку війни вантажообіг УЗ впав майже вдвічі, і це джерело зникло.Механічна індексація тарифів Укрзалізниці неминуча, але дефіциту не закриває. Вона лише посилює наявну кризу промисловості.Залізничний транспорт — лише один аспект комплексного дослідження «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035». Дослідження побудоване на інтеграції дев'яти секторальних досліджень: металургія, хімпром, машинобудування, добувна промисловість, енергетика, будівництво, транспорт і логістика, людський капітал, інвестклімат — і охоплює вартість електроенергії, неготовність до європейського механізму CBAM, демографічну ерозію тощо.Збереження нинішніх умов коштуватиме Україні $260–300 млрд недоотриманого ВВП, експорту, податків і робочих місць до 2035 року, тобто понад три річні державні бюджети.Потрібні системні зміни: фінансування соціальних перевезень має стати відповідальністю держави, а промислова політика — предметом окремої стратегії.Повне дослідження: https://uifuture.org/doslidzhennya/sczenarij-promyslovosti-2035/Запис презентації: https://www.youtube.com/watch?v=tQ-no8Uqhk8

📉Які рішення можуть коштувати українській промисловості $260–300 млрд до 2035 року?Це не оцінка руйнувань від війни. Це прогноз економічних втрат, які можуть накопичитися, якщо нинішні умови роботи промисловості залишаться незмінними.За розрахунками Українського інституту майбутнього, інерційний сценарій може коштувати Україні до $300 млрд недоотриманого ВВП, експорту, податкових надходжень і робочих місць. Це приблизно 1,5 довоєнного ВВП країни або понад три річні державні бюджети.У новому дослідженні UIF аналізуємо, які фактори формують ці втрати та які системні рішення можуть змінити траєкторію розвитку української промисловості.Модерував обговорення Vladislav Antypov, асоційований експерт Українського інституту майбутнього, власник та генеральний ЦЕРН.Серед головного:— українська промисловість платить за електроенергію майже вдвічі більше, ніж підприємства енергоємних економік ЄС;— за 2021–2024 роки промисловість втратила 810 тис. робочих місць;— до 2035 року щорічні втрати за інерційного сценарію можуть зрости у 6–8 разів.💡 Чому інерційний сценарій не є неминучим? Які рішення потрібні вже сьогодні, щоб уникнути таких втрат?🔗 Детальніше — на сайті UIF:

​​🎙Що можна отримати від державиДержава витрачає майже 500 мільярдів гривень на рік на соціальну допомогу. Але більшість людей навіть не знають, які послуги їм уже гарантовані.Психологічна допомога, кілька годин перепочинку для батьків дитини з інвалідністю, догляд за людьми старшого віку, підтримка внутрішньо переміщених осіб — це реальні послуги, які можна отримати у своїй громаді. Питання лише в тому, куди звернутися.В інтерв'ю Антона Гулідіна з Ігорем Ільченком, в.о. голови Національної соціальної сервісної служби України, говоримо про:— куди звертатися батькам дитини з інвалідністю, щоб отримати послугу тимчасового догляду— чому досі трапляються трагічні випадки з дітьми і що має змінитися у взаємодії соціальних служб— що буде з будинками для людей старшого віку та як працюватимуть центри довголіття— як держава допомагає вирішувати житлові потреби внутрішньо переміщених осіб👉 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00💬 Чи знаєте ви, які соціальні послуги вже сьогодні можна отримати у вашій громаді?

​​🛡 Найнебезпечніша помилка на війні — не недооцінити ворога, а не поставити собі запитання: де вразливі ми самі?Кібератаки, дезінформація, міграційний тиск, демонстрація військової сили, правові маніпуляції, операції політичного впливу — на перший погляд це окремі події. Та варто поглянути на них як на кроки одного гравця — і стає помітним єдиний задум. Саме так виглядає «війна повного спектру» (Full-Spectrum Warfare).У травні 2026 року в Румунії американський аналітичний центр Global Foresight Strategies представив методику Integrated Strategic Assessment (ISA). Вона поєднує оцінку безпекового середовища з передбаченням дій противника на горизонті 3–5 років. Розробники бачать її практичну користь для державних органів України та партнерів, які підтримують її довгострокову безпеку.У статті:— п'ять фаз методики ISA;— підхід Comparative Net Assessment — розвиток напрацювань Міністерства оборони США, зокрема Office of Net Assessment;— чому сучасне стратегічне планування має відповідати не лише на запитання «Що станеться?», а й на «Що може статися — і як діяти, щоб залишатися ефективними за різних сценаріїв майбутнього?».✍️ Автор — Сергій Галушко, директор оборонних програм Українського інституту майбутнього, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень.

​​🛡 UIF презентує нове дослідження «Оборонна архітектура майбутнього».Воєнна доктрина України чинна з 2004 року. Востаннє її оновлювали у 2015-му — під реалії Криму і Донбасу. Стратегія воєнної безпеки та стратегія ОПК були ухвалені у 2021 році — ще до повномасштабного вторгнення.У цих документах немає дронової війни, кіберкінетичних атак, гіперзвукової зброї та сценаріїв можливого перемир'я.Вікно можливостей для реформи оборонної архітектури становить лише 12–18 місяців. Якщо перемир'я настане раніше, ніж буде оновлена система, Україна ризикує втратити темп розвитку оборонних інновацій і частину defence-tech екосистеми.Росія може завершити реконституцію своїх військових спроможностей уже до 2028–2030 років.Різниця між сценарієм «нічого не змінювати» і сценарієм реформи — $50–60 млрд ВВП оборонного сектору на рік. Водночас ціна самих змін становить лише 0,1–0,15% оборонного бюджету 2026 року.У дослідженні Анатолій Амелін та Андрій Мирошніченко аналізують ризики для оборонного сектору та пропонують рішення для підготовки України до майбутніх безпекових викликів 👇

У 2022-му нас врятували рішення в обхід правил. Сьогодні протиріччя в Конституції гальмують розвиток країни, управлінська державна система продукує конфлікти повноважень, а післявоєнне майбутнє України залежить від стратегічних партнерств. Яке потрібне перезавантаження країні?В інтерв’ю Анатолія Амеліна з Андрієм Мирошніченком (співзасновником аналітичного центру DREAM HUB, експертом зі стратегічного розвитку та ексрадником міністра оборони) розбираємо критично важливі питання— Як рішення в обхід регламентів врятували Україну в найважчі місяці 2022-го?— Чому подвійна легітимізація гальмує державне управління й досі?— Які суперечності закладені в Конституції — і як вони блокують розвиток бізнесу?— Застаріла оборона: чому закони України та архітектура планування НАТО катастрофічно відстали від реалій часу.— Стратегічний союз: чому саме Японія з її фінансами та технологіями є одним із найкращих партнерів для України🔗 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Сайт UIF

13-ий матеріал серії «Анатомія імперії» — про те, як Путін перетворив росію з федерації на унітарну державу. І чому це важливо для розуміння «федералізації» України.— 1990–1994: реальна федерація. Татарстан, Башкирія, Якутія — власні конституції, економіка, мова. ~50 договорів із центром— Єльцин погоджувався через слабкість центру і страх сепаратизму (Чечня 1994–1996 — де-факто незалежність)— 2000–2017: Путін демонтує систему. Намісники, скасування виборів губернаторів, ліквідація автономій, заборона «президентів» регіонів, кінець особливого статусу Татарстану— Мова: кирилиця обов’язкова, освіта російською, регіональні мови — факультатив. Носії мов зменшуються— Мобілізація 2022: найбільші втрати — на периферії. Центр перекладає ціну війни на регіони— «Федералізація» Донбасу — це не децентралізація, а вбудовані анклави з правом ветоВисновок: федералізація від Москви — це інструмент контролю, а не розподіл влади.🔗Деталі#ФондВідродження🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

🌱 Зелений курс ЄС: загроза чи можливість для українського агровиробника?До 2030 року екологічні стандарти ЄС стануть де-факто умовою імпорту. Вуглецевий слід, органічна сертифікація, ресурсоефективні технології — не побажання, а вимоги ринку з 500 мільйонами споживачів.Україна має реальні переваги: земельний потенціал для carbon farming, умови для органічного виробництва, біоенергетика здатна покрити до 11% потреб у природному газі.Але ЄС субсидує зелену трансформацію власних виробників трильйонами. Україна проходить той самий шлях за значно обмеженіших ресурсів — і без узгодженої політики між міністерствами.Для великих агрохолдингів це керований виклик. Для малих і середніх — ні.У результаті частина виробників ризикує втратити доступ до ринку ЄС, не маючи можливості адаптуватися.🔗 Детальніше на сайті UIFАвторка: Зоряна Гбур, експертка економічного відділу з напрямку євроінтеграції UIF. Доктор наук з державного управління, професор.🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

Український інститут майбутнього презентував «Атлас російського імперіалізму і колоніалізму» — перше картографічне дослідження п’ятисотлітньої історії російського колоніалізму та імперіалізму.Атлас системно показує механізми російської експансії — від підкорення Казанського ханства у XVI столітті до повномасштабного вторгнення 2022 року. Видання охоплює 55 розділів і понад 200 сторінок аналітичних мап, що дозволяють простежити цю логіку як безперервний процес. Упорядник Атласу — Сергій Громенко:«Жоден рів і жодна стіна не вбережуть нас ані від російських ракет, ані від диверсантів, ані тим більше від інформаційної війни. Саме тому досліджувати Росію тут і зараз — це важливо». Атлас уже доступний онлайн. Невдовзі з’явиться англомовна версія для міжнародної аудиторії.👉 Ознайомитися з Атласом можна на сайті UIFКерівник проєкту — Антон Гулідін, операційний директор аналітичного центру UIFЗахід реалізовано за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" 🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Сайт UIF