🖇 Справи про встановлення батьківства в умовах війни трансформувалися з класичних сімейних спорів у складні багаторівневі кейси. Відсутність можливості провести ДНК-експертизу через загибель чи зникнення особи змушує правників докорінно переглядати стандартні підходи до доказування. Ольга Семенюк, адвокатка, координаторка освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини та тренерка адвокатів і юристів у межах проєкту Інституту прав людини АПУ, аналізує критичні точки таких процесів у матеріалі.✔️Зокрема, йдеться про ефективну інтерпретацію непрямих доказів — від цифрових слідів у месенджерах до підтвердження спільного побуту та врахування актуальних позицій Верховного Суду 2025 р. щодо зупинення провадження у справах військовослужбовців. ✔️Окремої уваги заслуговує розроблений авторкою алгоритм взаємодії з нотаріусом. Практика доводить: проактивне звернення до нотаріальної контори ще до отримання рішення суду є ключовим запобіжником. Це дозволяє зафіксувати намір реалізувати спадкові права дитини та унеможливити видачу свідоцтва про право на спадщину без урахування інтересів потенційного спадкоємця. Матеріал також розкриває специфіку ведення справ за умови перебування позивачки за кордоном та аналізує етичний аспект балансу між біологічним походженням і стабільністю сімейних зв’язків дитини🤝_______Матеріал підготовлено в межах проєкту «Надання невідкладної правничої допомоги вразливим групам населення, які постраждали від війни в Україні», який реалізує ВГО «Асоціація правників України» за підтримки Міжнародного комітету з порятунку (IRC).