Статистика telegram channel - @uaromanceclub

Про роботу над кат-сценою під час випробування Еви, ч. 1Подвійна кат-сцена, для розмежування атмосфери якої, як завжди, я використала колір. Дія відбувається в одному й тому ж місці та в один момент, але в різних реальностях. Маленька Ева проходить своє випробування, і через те, що його хід порушено, простір навколо починає викривлюватися, а страхи, що її оточують, виходять з-під контролю й масово обступають героїню.Поруч з'являється Сет, який оберігає її, він закриває дитину собою та відганяє кошмари. Так само, як і в момент воскресіння дитини, він простягає руку в темряву, приймає збережену Анубісом душу серед мороку й чудовиськ і витягує її, повертаючи до бездиханного тіла.Ева згорбилася під тягарем люті й напруги, небажання підкорятися материнським страхам перетворюється на палкий протест, дівчинка хапається за голову, її очі палають гнівом, навколо неї та Сета спалахує багряне полум'я. Чоловік ховає її за собою від загрози, що насуваються, і дозволяє маленькій та дорослій частині Еви об'єднатися.Про роботу над кат-сценою під час випробування Еви, ч. 2У тому ж місці перебуває й доросла Ева, але в суміжному просторі Темряви, куди вона потрапила, загинувши миттєво при народженні. Таким чином, якщо всі інші герої проходили свої випробування цілком, то Еву ніби розірвало навпіл – одна її частина, дитяча, залишилася в жахливому сні, а друга, доросла, опинилася в небутті.Там, у темряві та холоді, її душу пригортав до грудей Анубіс, аби вона остаточно не покинула тіло, зберігаючи її до того моменту, коли Сет поверне дитину до життя. Тому маленька Ева в арці випробувань і каже сама собі:  "Хіба ти не пам'ятаєш, як Страж обіймав нас у вічному сні?"Боги супроводжували Еву протягом усього її життя – з тієї миті, коли вона померла, потім і тоді, коли батько обміняв свою душу за її, коли мати уклала угоду із Сетом, і коли той захистив дитину в момент небезпеки. Анубіс почав кликати дівчину в снах, щойно всі події сплелися в одну головну потребу – потрапити в Дуат. Відповідно, і на сцені ми бачимо, як з обох боків її оберігають два боги – Сет і Анубіс.Ми також бачимо, як незріле дитяче "Я" Еви розділене з її справжнім, дорослим "Я", де перша зберігає в собі страхи, нав'язану матір'ю слабкість, відчуття вічної загрози та глибокої самотності, а друге – шкодує її, намагається захистити й сховати від усього світу.Під час випробування, роз'єднавшись, маленька Ева має впоратися з усім самостійно, а доросла Ева, замкнена в Темряві, не здатна вибратися звідти й допомогти. У цьому й полягає її головне завдання – не в боротьбі зі страхом перед чоловіками, матір'ю чи жертвою батька, а в подоланні найміцнішої та найвищої перешкоди – самої себе. Ева буквально має вирости зсередини.Головним кошмаром і ворогом, з яким Ева стикається на випробуванні, стає вона сама – спотворена, страшна, покалічена. Саме такою вона себе бачить. І такою залишатиметься доти, доки віритиме в це. Ключова думка полягає в тому, що якими б не були події, що завдали травм, лише ми самі обираємо, як із ними жити далі та якою людиною стати:1) піддатися слабкості й чекати на допомогу, дозволити себе зламати, позбавити багатьох радощів життя, бути вічною жертвою;2) або знайти в собі силу впоратися з усім, припинити себе жаліти та шукати сторонню опору. Виростити всередині себе міцний стрижень, який допоможе рушити вперед.Адже по-справжньому допомогти собі може лише сама людина.У певний момент простір ламається та викривлюється, поєднуючи в собі одразу 3 місця: Темряву, стару хатину та берег Брами дня й ночі. Ева в цю мить опиняється одночасно в трьох локаціях, знову ставши єдиною самою собою, і зрештою її викидає у світ живих.Як і передрікав Страж, у разі порушення послідовності, випробування можуть стати нестабільними, саме це й відбувається, що змушує богів терміново втрутитися в хід подій і захистити Еву.Усього цього й прагнув Сет, коли порушив порядок Дуата.Джерело: Ремі, сценаристка історії "Пісня про Червоний Ніл"#новини #сценарист

🔴🔴🔴🔴🔴🔴🔴🔴🔴🔴Завдяки вам ми знову занурилися в події та заново розкрили для себе героїв новели "Дракула. Історія Кохання" – щиро захоплюємося вашими естетиками-асоціаціями 🥺 А тепер час оголосити переможців! 🌟 Переможці:1 місце – @victressii2 місце – @f_katerynaa3 місце – @mznast4 місце – @baby_s_h_a_r_k5 місце – @verde_0996 місце – @seababey7 місце – @wexvdu8 місце – @sabrinassw9 місце – @viktoryna2210 місце – @okk_0811 місце – @dianabendas12 місце – @dafna_1993Вітаємо вас із перемогою 😍 *Роботи перших 10-ти місць ви можете переглянути на зображеннях допису, 11-12 місця – у коментарях! Просимо всіх вищезгаданих переможців надіслати свій ігровий UID + тег у Telegram у наш бот @rcua_bot або в приватні повідомлення каналу протягом 24 годин для отримання нагород.Дякуємо за участь кожному! Не засмучуйтеся – попереду ще багато розіграшів і конкурсів, тому залишайтеся з нами ✌️*Нагадуємо, що на каналі також стоїть бот, що банить за відписку – заблоковані користувачі не зможуть взяти участь в інтерактивах. #RC_UA_говорить

Що я відчуваю, завершивши історію? Мені запам'ятався коментар читача, залишений ще давно, у розпал усього: "У ДІК час плине, наче в «Інтерстелларі»: година за сім років". Справді, ця історія відчувалася як незвідана могутня та важка планета Міллер, яка приваблює безмежними просторами та можливостями. Проте ступивши на неї, потрапляєш під її вплив, правила. І ти мусиш жити за ними, поки вона не вирішить відпустити сама. Я створювала історію чи вона мене? Досі не можу сказати, хто кого більше. Тепер у мене відчуття, ніби я повернулася на Ендюренс, а там минуло двадцять років – усе інакше й усі інші.Вирушила б я вивчати цю планету, знаючи, як усе складеться? Однозначно. Як і в героя улюбленого фільму, у мене насправді був один шлях – летіти, шукати, досліджувати. Провалюватися в чорні діри та виринати з них, усвідомлюючи, що знову стоїш на початку шляху, за книжковим стелажем. Азбукою Морзе передавати співпланетянам здобуті дані, сподіваючись, що вони прокладуть їм маршрут у нові світи.За час роботи безліч читачів писали мені, що КР та ДІК змінили їхнє життя. Хтось зацікавився іншими культурами й мовами, хтось – поезією, історією. Деякі знайшли близьких друзів, нову професію чи підтримку та віру після тяжких часів. Навіть якби таких людей було лише двоє-троє – воно було б того варте. Проте їх більше, набагато більше. Чи знаєте ви, яке це щастя – розуміти, що ти була причетною до цього? Дякую всім вам за те, що чекали, відгукувалися, проживали. Дякую за те, що все склалося саме так.ВеронікаДжерело: Лазурный свет твоей души#новини #сценарист

🔴🔴🔴🔴🔴🔴🔴Новела, якій Клуб Романтики приурочив ювілейну десяту колоду карток, "Дракула. Історія Кохання" нарешті завершилася! Хіба не чудова нагода для нового конкурсу естетик? 🦋🌟 Завдання 🌟Створити естетику-асоціацію у форматі зображення з будь-яким персонажем новели "Дракула. Історія Кохання" та надіслати її в коментарі під цей допис до 20:00 13.06. Від однієї людини приймається одна робота.🎴 Нагороди-картки 🎴1 місце – "Світло та тьма" + 12 🤩 + 150 🤩2 місце – "Єднання душ" + 8 🤩3 місце – "Неповінчані" + 8 🤩4 місце – "Уміння чекати" + 4 🤩5 місце – "Память" + 40 🤩6 місце – "Жартівник" + 40 🤩7 місце – "Диявольська харизма" + 2 🤩8 місце – "Пітьма каяття" + 2 🤩9 місце – "Подих свободи" + 20 🤩10 місце – "Примарний шлях" + 20 🤩11 місце – "Леді та джентльмен" + 20 🤩12 місце – "Захисниця" + 20 🤩*Переможців обере наша команда, результати будуть оголошені протягом 14.06. Нагадуємо, що на каналі стоїть бот, який автоматично банить за відписку. З нетерпінням чекаємо на ваші роботи в коментарях 🖤#RC_UA_говорить

Тут така справа: не знаю, звідки береться у фд деяка інфа, але.Поліаморних гілок у "Шифрі" НЕ буде. Ви можете поєднувати, можете нариватися на наслідки в майбутньому, можете отримувати бонусні сцени за суміщення. Але поліаморії НЕ буде. Любовні трикутники – так, поліаморія – ні.Я прекрасно знала, яку героїню починаю писати. Навчитися любити одного партнера – уже челендж, двох – для неї імпосібл.🕺У чаті сценаристка також коментує гілку з Робертом Дадлі:Тепер занудство з приводу "дідів". У Клуб романтики грає велика кількість людей. Те, що для вас – "діди", для когось – ні. От я зараз надаю перевагу чоловікам старше 30 – бо вони мені подобаються, що вдієш? Одразу вішатися, чи що? Комусь із хлопців подобаються жінки старшого віку – і... Що?Так само я не переношу лукізм. Зустрічала коментарі: "ГГ виглядає бабцею на фоні Ральфа". Хто вам таке сказав? Ви самі?) Чудово) Але не варто своє "я" проєктувати на інших гравців.Я проти насильства, проти його пропаганди, проти педофілії та її пропаганди. Але двоє дорослих людей у стосунках, у які вони вступили зі згоди, цим усім не є.Джерело: Емі, сценаристка історії "Шифр Шекспіра"#новини #сценарист

Цікавий факт №9:  У цій історії використовується не зовсім стандартна система розвитку стосунків із персонажами, які можуть стати потенційними романтичними інтересами для головної героїні.    По-перше, спершу прокачується загальний рівень взаємодії. Після досягнення певної кількості "балів" історія запропонує вам обрати, чи хочете ви розвивати любовні стосунки з цим персонажем, чи залишити все на рівні дружби.    Але, крім того, самі "бали", які ми накопичуємо, також поділяються на два абсолютно рівнозначні типи: ставлення потенційного фаворита до героїні та ставлення героїні до потенційного фаворита.    Перші накопичуються за стандартною для візуальних новел схемою, до якої ми вже давно звикли: час від часу ви робите певні вибори, і кожен фаворит реагує на поведінку головної героїні відповідно до свого характеру та сюжетної арки. Такі бали впливають, наприклад, на думки персонажів про героїню.    Другі – ставлення героїні до ЛЛ – це, по суті, проєкція вашого власного ставлення до фаворита. Реалізовано це наступним чином: час від часу головна героїня запитує себе щось на кшталт: "Як я ставлюся до персонажа А?" І ви можете безпосередньо обрати той варіант, який вам найбільше підходить. Залежно від кількості таких балів героїня по-різному згадуватиме фаворитів – або ж взагалі не думатиме про них.    Загальний рівень стосунків із потенційною ЛЛ складається із суми цих двох типів балів.    Такий підхід я давно хотів спробувати, і радий, що нарешті зміг реалізувати його. Бо, як на мене, він ще більше урізноманітнює взаємодію з персонажами та робить сприйняття історії більш реалістичним. Адже завдяки такій моделі можливі ситуації, коли фаворит уже кохає героїню, а вона його терпіти не може. І – навпаки.Джерело: Антон, сценарист історії "Пришестя Номер Три"#новини #сценарист

Попросили в коментарях розповісти щось про КГІЗ. Маю що сказати про Кортні (так, щоб без спойлерів).Це для мене – найскладніша персонажка в цій історії. У неї була дуже проста й клішована основа, яку неможливо не взяти для слешера.І на момент початку роботи я був упевнений, що цього достатньо. Тим паче, я тримав у своїй голові той твіст, який станеться з нею ближче до фіналу, поступово до нього вів, і для мене все було нормально.Її роль була самоочевидною. Майже негативна героїня, яка чіпляється до всіх хлопців (щоб природно викликати ревнощі до романтичного інтересу), шпиняє бідолашного Джонні, виступаючи голосом скепсису (бо інші можуть бути любовними лініями, тож ця негативна роль мала дістатися сторонньому персонажу). Вона – баласт, що змушує групу розділятися та потрапляти в халепу, відтягуючи на себе сили (наприклад, коли Міна була змушена обирати, кому допомогли).І все йшло так, як треба, поки...Поки не сталася перша затримка з випусками, і думки гравців не лише можна було почути, а й з'явилася можливість внести зміни.І виявилося, що Кортні насправді дуже-дуже подобається читачам. Для мене це було несподіванкою. Ця персонажка була мені неприємною (у хорошому сенсі: я з любов’ю прописував усю її пихатість, марність, шкідливість і зарозумілість), і це було зроблено свідомо. Я й гадки не мав, що вона користується попитом серед гравців, бо вважав, що те, ЯК я її пишу, саме по собі створює в читача певне ставлення.І тут, звісно, зіграв роль мій кепський характер: часто сліпо дослухаюся до своєї аудиторії. Усе-таки я вас дуже ціную, а самі історії пишу для того, щоб саме вас і порадувати. Але тут виникла проблема: я ж сам не бачив у ній якихось прикольних рис. Довелося влаштовувати опитування в TG, що про неї думають інші. Неіронічно обговорювати з дружиною філософські речі: про неї, про жіночність, про дівчат, про соціальні ролі.І зрештою я зрозумів, що в Кортні людям подобається саме те, що вона дівчинка. Просто дівчинка-дівчинка на базових налаштуваннях. Вона знає, що вона слабка й тендітна, і не соромиться цього, не намагається комусь щось доводити про те, ким вона не є. Проте вона має іншу силу – жіночу. Вона змушує світ крутитися навколо себе. Змушує вважати себе принцесою та рахуватися з цим. Знає собі ціну.Наповнившись цим "рожевим" розумінням, я й почав писати наступні діалоги та взаємодії з нею. Глибше зрозумів її трагедію в цій ситуації. Вона – не просто плаксійка. Вона все життя змушувала світ обертатися навколо себе, але опинилася в такому місці, де жодна із її навичок не працює. У місці, де слабкість – це вада. Де їй немає на кого покластися. У якомусь сенсі це така собі ініціація – зустріч із по-справжньому дорослим життям.Ну й враховуючи, що з низки причин (і моїх особистих, і загалом творчих) фінал перетворився на циклопічного мастодонта, у якому мені довелося розплутувати весь той жах, який я сам і закрутив, то й для переосмисленої Кортні тут знайшлося місце. Той самий задуманий переломний момент і фінал загалом залишилися в межах початкової ідеї, але завдяки цим доповненням набули  більшого сенсу й набага-а-ато більше рядків тексту (узагалі, виявилося, що всі сцени потребують набагато більше рядків тексту, тож кілька сотень туди, кілька сотень сюди – уже не змінюють суті).<Тут я вже збирався написати кілька рядків про її сцену, але вчасно зупинився, бо зрозумів, що то вже спойлери.>От якось так.Джерело: Тепіш, сценарист історії "Кохання, Гріх і Зло"#новини #сценарист

Привіт, друзі.Дуже багато запитань про закриття гілок. Якщо коротко: коли прийде час гілкам закритися, ви це зрозумієте. Поки вони закриватися не планують, ніяких особливих почуттів наша героїня ще не відчула. Так, таке теж буває. Власне, фаворити теж живуть своїм життям, не пам'ятаю, щоб хтось там у коханні вже присягався або якось божеволів.Я не прихильниця фан-сервісу – на щастя чи, напевно, на жаль. Натхнення – річ примхлива, його може не бути взагалі, але ти повинен працювати. Немає нічого гіршого за нав'язані кимось ролі персонажа, якому ти приготувала зовсім іншу роль. Гілка, яка мала з'явитися у фіналі 1 сезону, з'явилася. Це наш мисливець на відьом, який зрадив колись головну героїню. Власне, до цього я вела з 1 серії. Одразу скажу, що гілка ця спірна, складна та непроста. У всіх сенсах цього слова.Обирати кількох персонажів поки що ви маєте повне право. Любовні трикутники в новелі можливі. Більше нічого про гілки коментувати не буду, та й у принципі беру відпустку в плані ведення каналу тощо.Джерело: Емі, сценаристка історії "Шифр Шекспіра"#новини #сценарист

🌟Яка цікава теорія ходить по фандому, що наш Дмитрій, далеко не наш...Кожна теорія має право на своє існування. Не варто забувати, що потвори можуть діяти на своїх жертв: Дмитрій і Лейн чули "Дмитрія" на базі, а Анна свого часу почула Ніка, і тільки Каїн помітив, що голос не схожий. Ми думаємо, що все це – галюцинації, вплив створінь. З цього робимо висновок, Дмитрій – це Дмитрій. Тобто з нами зараз справжній Дмитрій.Чому на Лейн це вплинуло? Можливо, тому що в неї не було ще достатньо сил цьому протистояти. Є один цікавий момент: у Лейн тече кров створінь – якщо спиратися на факти, саме тому вона може керувати зараженими. Але в цьому оновленні Лейн показала себе знову, і тепер вона ще може керувати потворами. Ця інформація поки не має логічної відповіді на запитання: чому наш покемон еволюціонував і став машиною для вбивств потвор?Може, річ у списі Лонгина та в особливості Лейн. Артефакт допомагає розкрити її сили ще більше?Що думаєте ви, друзі?Джерело: ♰ | Секрет Небес — Реквием#теорія #СНР

🌅 Рам з історії "Калі: Полум'я Сансари".💬 Цікавий факт:У сім’ї Дубей найчастіше в особистості першого сина втілюються одразу дві ролі: той, хто відає, – пов'язаний із Махакалі, і той, хто успадковує, – хто візьме на себе тягар голови родини. Однак якщо богиня відкидає первістка й духовно пов’язується з другим сином, це вважається поганою прикметою. Адже голова Дубей, який керує сім'єю, але не наділений священною мудрістю та не відає істини, неминуче занапастить родину або стане учасником трагічних подій.Усі сподівалися, що зв'язок прокинеться в Раджі згодом, але, коли народився Рам, стало очевидно, що саме йому дісталася роль відаючого. Про це свідчило його сіре око – колір, що традиційно приписували зв’язку з богинею. Якщо Радж завжди захоплювався наукою, був серйозним хлопчиком, який залюбки спілкувався з однолітками, то Рам із самого дитинства здавався не від світу цього, надаючи перевагу не іграм і забавам, а перебуванню в тиші: читанню книжок, вивченню фресок на стінах будинку та храму чи за мовчазним спогляданням краєвиду довкола. Іноді він скаржився, що між нападами мігрені чує голоси. За співрозмовника він міг обрати пана Ріта-Шиву, у якого навчався, що нетипово для дитини, а з однолітків обирав молодшу Басу – надзвичайно гостру на язик.Коли Раму повідомили про його призначення – керувати храмовими службами, бути провідником між дюжиною та Махакалі, допомагати своєю мудрістю на зборах, – він навіть не здивувався й не злякався. Маленька, ще недосвідчена дитина лише кивнула, немов усе життя знала власне місце. А Раджа стали готувати на роль голови сім'ї ще наполегливіше, щоб Дубеї та решта дюжини змогли вистояти й пережити прийдешню біду.Адже Темна мати від першого спадкоємця так просто не відмовляється.Джерело: офіційно#новини #анкета_персонажа