Джерело
Храм поезії (🖤) | карамель скріпила вустана очах рожеві зефіркизвуки згубилися в солодкі...
277 Охват/переглядів
2026-10-04 17:02
Повідомлення №14217
карамель скріпила вуста
на очах рожеві зефірки
звуки згубилися в солодкій ваті
яка заліплює вуха
а шкіру покрили глазур'ю
що виблискує відлунням повні
і ввижається всюди запах ванілі
так ідеально та солодко...
але
чи чуєш
чи бачиш
чи відчуваєш?
відкушу шматок від зефірки
звільняючи ніжні повіки
від рожевої патоки
взаємопроникні погляди
як нитка пов'яжуть нас
і намистина кохання
як канатоходець
ховзатиме між нами
солодка вата
розтане від чилі-слів
що водоспадом виллю на тебе
хочу щоб було чутно
навіть найтихший стогін
і те
як ім'я твоє
промовляю не всує
а коли входиш
у мене
і спільне повітря стає гарячішим —
концентрована пара між нами
дзеркально торкаються
кінчики пальців
наче знімаємо
взаємні відбитки
інтимно
і топиться
топится
та глазур
що не давала відчути
всі замочки пазлів
які можуть поєднати
нас
розчиниться карамель на губах —
невже
після сотень минулих цілунків
перший твій голий поцілунок
буде моїм?
і впаде між нами стіна
солодкої довершеності
розіб'ється частокіл
з сталактитів-льодяників
і правда про нас
проріже мармелад
і все, що було
липким, солодким та приторним
все, що виглядало апетитно
але не насичувало
більше не завадить
справжній соленій
а подекуди і гіркий близькості
зі смаком справжніх людей
близькості, якою можна втамувати
істинний голод
все
вже
розтануло,
...кінчай.
@lysychkazlisu
на очах рожеві зефірки
звуки згубилися в солодкій ваті
яка заліплює вуха
а шкіру покрили глазур'ю
що виблискує відлунням повні
і ввижається всюди запах ванілі
так ідеально та солодко...
але
чи чуєш
чи бачиш
чи відчуваєш?
відкушу шматок від зефірки
звільняючи ніжні повіки
від рожевої патоки
взаємопроникні погляди
як нитка пов'яжуть нас
і намистина кохання
як канатоходець
ховзатиме між нами
солодка вата
розтане від чилі-слів
що водоспадом виллю на тебе
хочу щоб було чутно
навіть найтихший стогін
і те
як ім'я твоє
промовляю не всує
а коли входиш
у мене
і спільне повітря стає гарячішим —
концентрована пара між нами
дзеркально торкаються
кінчики пальців
наче знімаємо
взаємні відбитки
інтимно
і топиться
топится
та глазур
що не давала відчути
всі замочки пазлів
які можуть поєднати
нас
розчиниться карамель на губах —
невже
після сотень минулих цілунків
перший твій голий поцілунок
буде моїм?
і впаде між нами стіна
солодкої довершеності
розіб'ється частокіл
з сталактитів-льодяників
і правда про нас
проріже мармелад
і все, що було
липким, солодким та приторним
все, що виглядало апетитно
але не насичувало
більше не завадить
справжній соленій
а подекуди і гіркий близькості
зі смаком справжніх людей
близькості, якою можна втамувати
істинний голод
все
вже
розтануло,
...кінчай.
@lysychkazlisu