починати любити першою, як починають новий день,
не знаючи, чи складеться він у чіткий фотознімок,
чи стане він доброю пам’яттю, чи втече з вудочки думки,
як слизька риба життя, ця насмішкувата вертихвістка

як починають нову книжку – писати, не уявляючи всіх подробиць,
читати – не знаючи, чи дійдеш до останньої крапки,
чи кинеш на пів дорозі, гортати – вдивляючись в обриси літер,
обдумувати – як приміряють вбрання перед дзеркалом

як починають вчити мову – плутаючись у словах, червоніючи,
наче яблуко влітку, що врешті стало дорослим і голим,
боячись, що порозумітися ніколи не вийде,
а все ж продовжуючи вслухатись в її чудернацьку музику
всім своїм тілом, кожним порухом серця, тремкими пальцями

як починають знайомство із морем – торкаючись босими ногами
боязко, обережно, прокладаючи шлях у самісіньку глибину
його спокійної мудрості, що то накочує на тебе хвилею,
то котиться геть, як абрикос сонця – призахідним небом

як починають місто – від перших поселень, дерев, залізниці
до великого саду, в якому тіні не менше, ніж осяяних вулиць,
знаючи, як легко його зруйнувати, але не знищити,
адже любов і уява міцніші за глину і цеглу

починати любити першою – як вода починає людину
у степу і пустелі, у горах і довгому лісі

18.08.2024