Життя дзвенить на перехресті долі...То з'єднує людей, то розділяє...Дві подруги дружили ще зі школи,Двадцятирічну дружбу цінували...Разóм навчались і разóм додому,Ділили сум, і радість, і журбу...Улітку їздили удвох на море...І дві родини з'єдналися в одну...Хрестили одна в одної дітей,На вихідних разóм відпочивали...І не ховалися від заздрісних очей,Бо щиро одна одній довіряли...Перед війною ніби чорна хмараНависла над життями двох сердець...Полаялись... Життя їх роз'єднало...Здавалося, стосункам тим кінець...Минали тижні, місяці, роки...Життя, мов корабель, плило по хвилях...То підкидало вверх, то навпакиІз головою, не шкодуючи, топило...Одна про одну згадували зрідка,Тепло минулого сховалось за образу...Немов зачинена на всі затвори хвіртка...Так їхні душі зачинилися одразу...А якось одній з них наснився сон,В якому подруга смертельно захворіла...Серця забились їхні в унісон...Прокинулась в сльозах і подзвонила..."Жива... Все добре... Рідненька, пробач...Давай зустрінемося, як колись з тобою...Я так сумую... Тільки ти не плач,Забули ми, що зв'язані війною..."Забули ми... І правда... Такий час,Що не встигаєм виконать прохання...Війна із болем вчить нас кожен раз,Що кожна зустріч може стать остання...І найстрашніше те, що ми не знаєм,Що буде з нами й хто наступна жертва...Когось не стало. Інші живуть далі...І тих "когось" цінують лиш в день смерті...Життю й на мить не зупинить педалі,І нам не дорівнятись до святих,Бо серед нас немає ідеалів,Та як важливо відшукать своїх!!!Й ніколи у житті не відвертатисьВід тих, із ким душа на двох одна...Хтось може помилятись, ображатись,Але по-іншому життя вже не життя...І головне нізащо і ніколи Не перекреслити все світле, що було...Життя в момент зламає тобі долю,Якщо не встигнеш поділитися теплом...А спогадів прекрасних завжди більше,Спішіть згадати їх з літнім дощем...І я спішу писати нóві вíрші,Адже не знаю, скільки встигну ще...І варто кожного у світі цінувати,І дарувати щастя, любов, крила...І, мов востаннє, вміти обіймати,Щоб не ридати на пустих могилах...І пробачати... Просто пробачати...За все, у чому можна помилитись...Не лаятись і просто пам'ятати:Ви можете не встигнуть помиритись... 04.08.2024 ❤️Поліна Лучко