Джерело
Фільми • Що подивитись? | Історія одного фільму – «Список Шиндлера»У 1982 році виходить книга То...
6 910 Охват/переглядів
2026-09-10 19:13
Повідомлення №2343
Історія одного фільму – «Список Шиндлера»
У 1982 році виходить книга Томаса Кініллі «Список Шиндлера». Вона натхненна життям Леопольда Пфефферберга, який, ризикуючи власним життям, допоміг багатьом пережити Голокост. Книга стає бестселером, Кініллі отримує Букерську премію.
Стівена Спілберга приваблює парадокс головного героя: «що могло змусити таку людину раптом поставити на карту все заради порятунку чужих життів?». Він переконує продюсерів Universal Pictures придбати права на екранізацію. Його слухають: Спілберг – хітмейкер, він уже зняв «Щелепи», «Інопланетянина» та «Індіану Джонса».
Але Спілберг відкладає зйомки: «недостатньо зрілий, щоб зняти фільм про Голокост». Все-таки він відомий як автор розважального кіно – братися за складну тему страшно. Спілберг пропонує сценарій Роману Поланському. Але той відмовляється – теж поки що не готовий (його матір вбили в Освенцімі). Лише у 2002 році він випустить свого «Піаніста».
Спілберг звертається до інших режисерів і переконує одного з них – Мартін Скорсезе береться за роботу. Але Спілберг переживає – «я віддав свій шанс зробити щось для моїх дітей про Голокост» – і просить повернути сценарій. Натомість пропонуючи Скорсезе «Мис страху». Пізніше Скорсезе скаже, що, напевно, так і на краще – у роботі над «Списком Шиндлера» його бентежили дві речі. Те, що він не єврей. І те, що після провалу в прокаті «Останньої спокуси Христа» йому потрібен був хіт. А який же хіт про Голокост?
Спілберг із зйомками не поспішає – доробляє «Парк Юрського періоду». А в медіапросторі набирають популярності неонацисти, які заперечують сам факт Голокосту. Можна навіть сказати, що «заперечники» входять у моду. І це для Стівена Спілберга стає останньою краплею.
Студія не вірить у успіх – виділяє всього 22 млн доларів (скажімо, у «Парку Юрського періоду» було втричі більше) – продюсери впевнені, що фільм провалиться. Тоді Спілберг відмовляється від власного гонорару і все-таки через 10 років страху, сумнівів і вагань створює фільм, який приносить йому перший «Оскар» за режисуру. І збирає у прокаті $322 млн.
———
Підписатись на канал
У 1982 році виходить книга Томаса Кініллі «Список Шиндлера». Вона натхненна життям Леопольда Пфефферберга, який, ризикуючи власним життям, допоміг багатьом пережити Голокост. Книга стає бестселером, Кініллі отримує Букерську премію.
Стівена Спілберга приваблює парадокс головного героя: «що могло змусити таку людину раптом поставити на карту все заради порятунку чужих життів?». Він переконує продюсерів Universal Pictures придбати права на екранізацію. Його слухають: Спілберг – хітмейкер, він уже зняв «Щелепи», «Інопланетянина» та «Індіану Джонса».
Але Спілберг відкладає зйомки: «недостатньо зрілий, щоб зняти фільм про Голокост». Все-таки він відомий як автор розважального кіно – братися за складну тему страшно. Спілберг пропонує сценарій Роману Поланському. Але той відмовляється – теж поки що не готовий (його матір вбили в Освенцімі). Лише у 2002 році він випустить свого «Піаніста».
Спілберг звертається до інших режисерів і переконує одного з них – Мартін Скорсезе береться за роботу. Але Спілберг переживає – «я віддав свій шанс зробити щось для моїх дітей про Голокост» – і просить повернути сценарій. Натомість пропонуючи Скорсезе «Мис страху». Пізніше Скорсезе скаже, що, напевно, так і на краще – у роботі над «Списком Шиндлера» його бентежили дві речі. Те, що він не єврей. І те, що після провалу в прокаті «Останньої спокуси Христа» йому потрібен був хіт. А який же хіт про Голокост?
Спілберг із зйомками не поспішає – доробляє «Парк Юрського періоду». А в медіапросторі набирають популярності неонацисти, які заперечують сам факт Голокосту. Можна навіть сказати, що «заперечники» входять у моду. І це для Стівена Спілберга стає останньою краплею.
Студія не вірить у успіх – виділяє всього 22 млн доларів (скажімо, у «Парку Юрського періоду» було втричі більше) – продюсери впевнені, що фільм провалиться. Тоді Спілберг відмовляється від власного гонорару і все-таки через 10 років страху, сумнівів і вагань створює фільм, який приносить йому перший «Оскар» за режисуру. І збирає у прокаті $322 млн.
———
Підписатись на канал