«Я просто хотів годувати сім’ю…»Історія страхового агента, якого знищує система в тилуВасиль, 42 роки, мешкає в селі на Івано-Франківщині. Має двоє малих дітей, дружину й стареньку маму. Зараз — не час мріяти. Зараз — час виживати.Поки одні воюють на передовій, інші — намагаються втримати тил. Василь працює страховим агентом. Вже 10 років. Знає людей, знає дороги, знає життя. Його не вчили у вишах, він не юрист, не банкір, але він вміє головне — говорити з людьми, переконувати, підтримувати. Не словом, а ділом.Але цього виявилось замало.Національний банк вирішив інакше.Тепер кожен агент має стати «професійним учасником ринку» — з тестами, нормативами, електронними кабінетами. Інакше — за межами закону.«Я спробував. Відкрив той тест — і злякався. Не питання, а якась юридична мова. Я не розумію, що вони хочуть. Я не можу пройти це сам. У мене — робота, у мене — діти, у мене — війна під боком».Йому не допоміг ніхто. Компанії мовчать. Асоціації мовчать. Держава — не чує. НБУ — мовчить або кидає посилання на норматив.Тест не здав — і залишився без нічого.Без клієнтів, без комісій, без права працювати.«Ви уявіть собі: війна, обстріли, інфляція, борги. А мені кажуть: “Василю, ти нам не підходиш. Бо не пройшов реєстрацію на порталі”. Я ніколи не просив нічого від держави. Але тепер я просто непотрібний».Василь мовчки бере кредити в магазині, віддає мобілку в ломбард, не купує дітям солодощів. Але ж це тільки один Василь.Сотні, тисячі таких людей — просто викинули.Не тому, що вони погані. А тому, що хтось вирішив: тепер має бути «по-іншому».І неважливо, що війна. Що родина. Що люди в регіонах виживають завдяки таким, як Василь.НБУ реформує ринок?Чи знущається над ним?Поки питання відкрите. Як і доля багатьох українських родин.ТК "Українське страхування. ПРАВДА"