Рецензія на "Не питай... Прийми. Новий Світ" Сонях.https://arkush.net/book/43253 Одразу з висновків. Текст трохи сирий, але дуже живий. Сила у нього на даному етапі (бо книга недописана) не в сюжеті, а атмосфері й героїнях. Головні проблеми, на мій погляд, це пафосність і надмірна драматизація. Поки що 7.5/10 з потенціалом до 9, після редагування. Мені зайшли:1. Атмосфера. Трюм, сморід, пліснява, оцтові компреси, гарячка, піт, кров. Дуже інтерактивно. Трупи за бортом, сморід работорговця. Все це потужно. 2. Галюцинації. Перший розділ взагалі порвав. Думаю, це найкраща частина тексту. Їб@ть... Я був шокований. Думав, що після першої частини ми вже відійдемо від інквізиції, але... Те, що це виявилося гарячковим сном, непоганий крок. 3. Головний алмаз! Клер – як і в першій частині!!! Жива, язиката, імпульсивна, часом наївна, часом мужня до дурниці. Її перепалки з Тічем, погроза ножем, історія з тавром – потужно.4. Пан Едвард Тіч (його я точно не очікував тут побачити). Його зробили не однозначним. Він з правилами. Повага до сили. Цікава його передісторія як пірата) Що потребує корекції на цьому етапі: 1. Стан тексту і помилки. Пунктуація, русизми, пропущені літери, одруківки.2. Драматизація. Персонажі часто говорять пафосно навіть у побутових сценах. Клер постійно виголошує промови, ніби на сцені. Хоча, може, я просто доколупався, бо це ж історична піратська авантюра. Суб'єктивно.3. Лейтенант Попхем – трошки дибіл. Він поганий аристократ, без жодної людської риси. Йому не вистачає мотивації. А ще Дюбуа злили надто швидко. Оцінки: · Атмосфера/світ – 8/10 (брудно, реалістично, правдиво)· Головні герої – 7/10 (живі, але занадто пафосні)· Другорядні персонажі – 6/10 · Якість тексту  – 7/10 Загальна: 7.5/10 з потенціалом до 9, після редагування.