Якщо вам буде цікаво, то я зроблю розбір повного рішення, коли воно зʼявиться, але зараз хочу сказати про інше.Владислав Гераскевич - це олімпієць, якому з самого початку довелось захищати себе самостійно. В цьому конкретному випадку був я чи міг бути будь-хто інший з моїх колег, але це приватна ініціатива зі сторони, яка могла статись, а могла не статись.Тут важливо називати речі своїми іменами і сказати про головне. Такими питаннями на Олімпійських іграх має займатися не сам спортсмен і не люди зі сторони, не міжнародні партнери і не ситуативно, випадкова підтримка. Це прямий обовʼязок Національного олімпійського комітету - представляти та захищати інтереси своїх спортсменів.На жаль, у цій ситуації НОК, особливо в особі його керівника Вадима Гуцайта, фактично самоусунувся: не було помітних активних дій, окрім листа в МОК та присутності на заходах для преси, не була залучена жодна юридична команда, не було правової позиції, аналізу ризиків чи готовності до судового захисту. З цією позицією НОК у спортсмена не було шансу поборотися за свої права в суді. До слова, у НОКа є юридична комісія, яка складається з 14 членів. При цьому Владислав представляє не лише себе - він представляє Україну і той самий Олімпійський комітет. Саме тому особливо прикро бачити, як працює інституція, покликана його захищати.Добре, що на пресконференціях від Гутцайта звучали заяви про апеляції та судову боротьбу. Але знову таки, важливо називати речі своїми іменами: ці кроки зроблені не НОКом, а приватними людьми, які формально не мають до нього жодного відношення. І це ключова проблема, про яку сьогодні варто говорити відкрито.Вибори в НОК України уже цього року, до слова.