Це комент, який лишили моєму знайомому. Він демобілізований військовий, записав відео тупо про спорт, як тренуватись, як реабілітуватися, як він вставав на ноги після поранення, як спорт і дисципліна йому допомогли. При цьому він не нив, не жалівся, а навпаки, сказав щось типу «от я був поранений, але завдяки спорту відновися і реабілітувався швидше ніж міг би без спорту». І його посил — займайтесь спортом, тренуйтесь, це важливо.І отаку хуйню йому пишуть. А тепер увага, його поранення:Танк з 700 метрів уїбав в стіну, за якою він стоявВогнепальне поранення хребтаУламок в спинному мозкуВогнепальне пораненя тазуВогнепальний осколковий перелом кісток тазуЗабій спинного мозкуВажка черепно-мозкова травмаГемопневматоракс на 2,4 літра крові Вогнепальний осколковий перелом остистих відростків 2 хребцівВідірваний шматок стегнаВідірвано два пальця ногиВогнепальне осколкове поранення печінкиВогнепальне осокколві поранення обох легеньВідірваний шматок сідниціВисновок такий:1. Треба слідкувати за базаром2. Ви ніколи не знаєте хто що пережив3. Повага, похвала, підтримка і позитивний фідбек — це те що нам треба. Це наш бро. 4. Якщо хочете на щось вказати людині — робіть це екологічно, структуровано і конструктивно.5. Знецінення, хейт і мірятись кому гірше — це повна хуйня. Це не наш бро.6. Людяність — це козир і ключ хорошого інструктора, сержанта, командира, побратима, професіонала. І я хочу щоб це було базовим мінімумом в Україні, а не розкішним максимумом.