"Як і багато хто, я працював за кордоном на будівництві. Поміж роботою захоплювався стрільбою — десь із 2019 року. Так співпало, що я повернувся в Україну за два тижні до повномасштабного вторгнення. А вже 25 лютого був під Львовом, де приєднався до новоствореної 71 оєбр. Нас розподіляли в групи за бажанням: кулеметники, мінометники, водії. І оскільки я займався стрільбою, без довгих роздумів обрав групу снайперів.Спочатку пройшов базові курси, потім підвищення кваліфікації — і вже на початку травня ми отримали свій перший бойовий досвід на Харківщині. Разом із групою форсували Сіверський Донець і вирушили з розвідкою на передню лінію. Працювали з UR-10M. Ми з побратимом "Стугною" зробили перші два постріли по противнику. Інший наш боєць із «одноразки» зупинив БТР, і ми почали роботу. Ліквідували всіх, хто був на броні, і екіпаж, який вибігав зсередини. Вони ще кричали: «Это работает третий полк спецназа». Трофеї було б цікаво зібрати, але часу не було.Відійшли лише з одним “трьохсотим”: йому рикошетом попало в район спини. Після закінчення бою був і страх, і гордість — бо ми змогли.Потім я брав участь в обороні Авдіївки. За 16 днів там я побачив усе, окрім ядерної бомби. На 13–14 день нас уже брали в оточення, і прийшов наказ виходити. Після цього мені запропонували посаду інструктора.Не буду брехати — але приблизно 800–900 курсантів я провів через навчання. Мені дуже подобається працювати з людьми, обмінюватися досвідом, розповідати нове. Вони ставлять питання, а я можу відповідати не з книжок і не з фільмів — а з власного досвіду." Відділення комунікацій 💙 71 окремої єгерської бригади ДШВ ЗС України❗️PS: Хочеш допомогти десантникам? Стань Другом ДШВ!Facebook| YouTube| Instagram|TikTok | Приєднатися| Підтримати ДШВ ЗС України