Підпустив метрів на 50… і поклав усіх. Більше дванадцяти за разЦей бій Андрій пам’ятає до дрібниць. Розвідка сказала, що маршрут ворога не підтверджений, але він з напарником вийшов, знайшов висоту, заляг. І противник просто пішов на них. Тоді й зрозумів: як снайпер, він перестав рахувати. Але такі епізоди закарбовуються назавжди.А ще — Часів Яр, Іванків, Терни, Ізюм, Ласточкине… Гарячі райони, де смерть завжди поряд. У Тернах було найважче. Проте навіть до цього, каже Андрій, можна звикнути.А до війни він був звичайним підприємцем. Бізнес у Дніпрі та Києві — «Кубометр», ремонт і продаж комп’ютерів, телефонів. Понад десять років стабільної роботи, успіх, спокій. Здавалося б, що може змусити людину залишити все?Відповідь прийшла 24 лютого 2022 року. Андрій добровільно пішов спочатку у добровольчі формування. Евакуював людей з-під обстрілів у Донецькій області. Потім мобілізація до ЗС України. Під час БЗВП швидко виявилося: він влучний стрілець. Його відправили на підготовку в Німеччину, а після повернення — у 💚 25 окрему повітрянодесантну Січеславську бригаду ДШВ ЗС України. Тут він уже два роки.Війна залишила на ньому сліди. Під Ласточкиним куля або уламок пройшли між тілом і бронежилетом. Він сам дійшов до бази, думаючи, що все гаразд. Лише в лікарні, коли дістали кулю, стався пневмоторакс. Інший раз — акустична травма після КАБу.І все ж Андрій вдячний, що служить саме в Січеславській бригаді ДШВ.— Це сім’я. Побратими — як брати. Тут розуміють. Тут я потрібен. Він міг би піти. Але не піде. Бо вдома, де чекають дружина та троє дітей, йому легше лише серцем. А душею він тут — у строю, з тими, хто пройшов пекло і продовжує йти вперед.Відділення комунікацій 💚 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗС України🔥PS: Хочеш допомогти десантникам? Стань Другом ДШВ!🔥Facebook| YouTube| Instagram| Приєднатися| Підтримати ДШВ ЗС України