На самому початку фільму вигадана держава Томанія випускає снаряди по об’єктах противника з метою «стратегічного задоволення». І перший же снаряд влучає в нікому не потрібний і нікому не заважаючий вуличний туалет. Чаплін витончено натякає, що фінансові ресурси, витрачені на засоби знищення, часто є лише чиїмось прихованим способом самоствердження, і немає великого сенсу в тому, щоб багатомільйонними ракетами підривати вбиральні. Натомість для «Томанії» було б значно розумніше спрямувати ці кошти на щось, що має творчий і созидальний характер.На момент створення фільму Сполучені Штати ще не вступили у війну. Чапліна називали божевільним, а після закінчення Другої світової війни — генієм. Проте переслідування з боку спецслужб лише посилилися, і в 1952 році йому заборонили в’їзд до США. У 1972 році Чапліна запросили на церемонію вручення премії Американської кіноакадемії. Він готувався до критики та нападок, але натомість отримав 12 хвилин безперервних овацій і почесний «Оскар» за видатний внесок у кіно.