🌿 Ми вступаємо в тяжкі дні: в дні, коли згадуємо Страсті Христові... Багато хто поставить перед собою запитання: а чи варто ходити до храму, коли тіло втомилось, коли думки розлітаються?😢 Згадайте, що було в дні Страстей Христових: скільки було народу, і доброго і страшного... Ті, які були близькими до Христа, – як у них розривалось серце, як покидали останні сили, протягом цих небагатьох страшних днів… Нікуди не могла відійти від страстей Господніх Пречиста Діва Богородиця; нікуди не могли укритися від жаху учні Христові... вірні жони-мироносиці... жах був в їх серцях ззовні і всередині... Тому, що б ви не хвилювались, як би мало ви – ми – не хвилювались, будемо занурюватися в ці страшні події. 🌿🕊 І тоді, коли, не думаючи про себе, а про Христа, ми досягнемо великої суботи, коли Христос упокоївся в гробі, – і на нас зійде спокій. І коли вночі ми почуємо звістку про Воскресіння, тоді ми теж зможемо ожити від страшного оціпініння, від страшної смерті Христа...Митрополит Антоній Сурожський