У ЛІТОВесна в відчуттях від травневої зливи:Нарешті звільнилася, можна спочити.Спішить на транзитний вечірній експрес,Бо поклик до мандрів у серці воскрес.Зібрала в рюкзак необхідне та літнє,Стрибнула в вагон: її напрям у літо,Де море і хвилі, гарячий пісокІ вітер Зефір, що шепоче: "Все ок».Назустріч вагону лиш небо вечірнєБіжить і співає із вітром про ніжність.Мелісовий чай допиває до дна,Вона розглядає пейзаж із вікна.Ряхтіють переліски, луг, мов колиска,Село між полів, он видніється близько.Агатову крайку накинула ніч,А сон доторкнувся руками повік.Наснилася діві прадавня молитва, Слова повторила за Живою швидко —Закляттям війну залишили без сил,Стрибог із вітрами ще й горе прикрив. Всі духи родів доєднались до Долі:Війну остогидлу у гори проводять,Скидають це лихо в найглибший вулкан —Сварог переплавив і мир вже кував...©️ Раміна СолнцеваБільше творів авторки тут:Телеграм-канал📎Профіль на літературній платформі "Аркуш"📎Фейсбук📎Інстаграм📎#поезія #пейзажналірика #громадянськалірика #РамінаСолнцева #бабинеліто