Букви мого іменіВлітку багато забав, але найбільше я люблю, коли йде дощ. Після дощу будуть калюжі.Цього дня я прокинувся від сонячних променів, що заглядали у моє вікно. Чудово! Можна кататися на велосипеді. Мама приготувала улюблений сніданок. Потім я вже хотів бігти на вулицю, але зупинився. Мама гукала, що потрібно вчити букви. Мені більше до вподоби цифри. Однак я дуже хочу сам читати, тому треба вчити абетку.Ми довго переглядали картинки для запам’ятовування букв, але я називав лише «О». Мама дозволила йти гуляти. Тільки запитала чи знаю я свої літери в імені та назвала кожну. Мені сподобалося як вони звучали та побіг.На майданчик я взяв із собою свої будівельні автівки. Вже хотів зробити гараж з піску, та побачив як до мене махає сонце.— Привіт. Твоя перша літера в імені «С» як і моя. Сашко та сонце.Я був вражений.Потім мої автівки виїхали з піску та зупинились біля мене.— Твоя друга літера «А» як і наша. Автівки та Сашко.Я ще більше здивувався. Взяв велосипед і хотів їхати, коли шолом гукнув із лавки, де я його залишив:— Не забувай про безпеку. До речі, моя перша літера як і твоя третя в імені. Шолом і САШко.Почав накрапати дощик і я поспішив додому. Встиг пообідати та знову вийшов, як дощу вже не було. Зате були калюжі. Я стрибав і стрибав... Раптом побачив в одній із калюж віддзеркалення літери «К». Вона з’явилася з води й стала стрибати зі мною. Це було дивовижно.— Зажди, літера «К» є в моєму імені.— Так, — посміхнулася літера й перетворилася знову у калюжу.Ввечері я все розповів батькам.— Що ж у тебе видалася неймовірна пригода, — сказав тато.Тоді мама запропонувала намалювати літери, з якими я познайомився. Ми взяли олівці й намалювали різноколірні літери мого імені.— Ой, «О» забули, — сказала мама.— Ні, «О» є у слові олівці. Тільки вони не говорять, — відповів я.Ось так я запам’ятав свої перші літери.©️ Віта Антошина#проза #дитячалітература #ВітаАнтошина #бабинеліто