Завжди на початку року ставлю собі ціль по книгах. Без тиску, щось дуже реальне, бо мене визначає не цифра книг (навіть, якщо мене вважають букблогером ага, букблогером, яка взагалі забуває про свої блоги, в які треба писати про книги)До 2022 я стабільно читала 20-25 книг, мені подобалось читати, але якось я не приділяла цьому стільки часу, скільки могла б. Починаючі з 2022 я знайшла класну книжкову тусовку і ця цифра вирісла спочатку до 60, потім до 80 (в 2023). В цьому році я взагалі поставила собі ціль 50, але вже з березня довелось кожен раз її підіймати на 10.Цифра 100 завжди мені здавалась нереальною, ну, як мінімум, для людей з full-time роботою, друзями і якимось життям. Я ніколи не ставила собі це за ціль, але тільки що, випадково, я її закрила 😱 в кінці жовтня.Шикшакшок, до якого я і сама виявилась не готова. Я не знаю, як так сталось (ну окрім того, що я швидко читаю, через «начитанність», яка збільшується, чим більше книг ти читаєш, ну і ще — я достобіса люблю книжки і читати❤️).Не знаю навіть, що зараз відчуваю з цього приводу. Чомусь навіть хочеться виправдовуватись, що у мене насправді є життя, чесно-чесно, я навіть встигаю його жити, а це просто випадковість, ну якось так вийшло, сама не знаю як, вибачте 😅Але пишаюсь собою сильно, 34% з цього — це книги англійською, наприклад❤️‍🔥