Ну що ж, підʼїхали підсумки вересня.

Нарешті, здається, повертаюсь до своїх нормальних темпів читання! Дуже радію, й книжки були загалом чудові.

Далі, як завжди, коротко про кожну книгу.

Завіт води. Гарна мова написання, проте як би я не любила сімейні саги — ця виявилась взагалі не моєю історією. Ну і текст можна було скоротити на третину, бо події в ньому губляться (як на мене)

Ткаля часу. Чудова мила історія про годиникарку та подорожі в часі. Цікавий світоустрій (годинники мають душу і людей, які можуть з ними говорити). Очікувала від історії набагато менше, ніж від неї отримала.

Біла смерть. Нудненько. Доволі довго мучила і життя головного герою було цікавіше злочину (навіть для скандинавського трилеру це занадто)

Це зіткане королівство.

Нарешті дійшла черга до цієї серії. Злегка наївно і дещо було передбачувано, проте і неочікувані моменти в сюжеті траплялися, загально сподобалась атмосфера і тому читатиму і далі. З мінусів: український текст читається важко, книжці не вистачило редактури, щоб причесати текст.

Будь зі мною. Підходила до читання цієї книги без очікувань, що це щось вау. Проте мені сподобалось, аж неочікувано дуже-дуже сподобалось. Впевнена, що насправді справа в нульових очікуваннях та потрібному настрої. В кінці навіть спіймала атмосферу ромкомів 90х і кайфанула (до речі, так, ніякий це не дарк роменс, і слава богу)

Голоси влітку. Люблю Пілчер, її історії огортають мою душу теплою ковдрою. Особливо люблю, що в неї часто про британські міста та селища, які я знаю і де була. Читаю про те, що знаю і люблю. Ця не виключення, хоча одного моменту я не очікувала від пані авторки, що аж знизила бал. Ще з Пілчер у мене завжди проблема — що я хочу про героїв і їхнє життя ще десь десять тисяч сторінок…

Пʼять зламаних клинків.

Книжка, яку я взяла майже випадково, не читала анотацію і взагалі не знала про що вона. Але вона настільки вау для мене, що я вчора до трьох ночі читала і тільки що дочитувала останні 10% між робочими дзвінками. Дайте другу мені, неґайно!

З найкращими книжками, власне, отака ситуація і я не можу обрати. Кажуть, що складно обирати кращу між двома абсолютно різними книжками. Ну удачі обрати між двома дуже подібними😀

Клинки з Чортами дуже схожі. Але в Чортах більше гумору, а в Клинках більше секретів, інтриг та брехні. Тож я поки просто не можу обрати. Поживу з цим ще якийсь час…

А ви що начитали за вересень? Діліться найкращими!