Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Тростянецька паляниця 🇺🇦
Додано 25 січ 2022

Тростянецька паляниця 🇺🇦

@trostynets
Кількість підписників: 2 666
Фото: 1,810
Відео: 392
Посилання: 567
Опис:
Тростянецька Паляниця - місцеве медіа м. Тростянець, Сумської області. Долучитись до чату @trostyk 💬 Адмін: @asokolov93
Джерело

Тростянецька паляниця 🇺🇦 | МістагероївМирослав Шило рятував тростянчан від голоду, поки місто бул...

Логотип телеграм спільноти - Тростянецька паляниця 🇺🇦 Тростянецька паляниця 🇺🇦 @trostynets
1 900 Охват/переглядів 2023-03-26 14:08 Повідомлення №2688
#МістагероївМирослав Шило рятував тростянчан від голоду, поки місто було в окупації Місяць жив на роботі та годував людей хлібом – підприємець із Тростянця підтримував мешканців, поки місто було в окупації. Його ресторан став символом надії для тростянчан, бо там у найважчі тижні, в березні 2022, випікали хліб і безкоштовно під кулями розвозили людям, котрі сиділи по підвалах. Мирослав Шило – тростянецький волонтер, якого в місті тепер знає кожен.Ще до початку війни підприємець відкрив пункт безкоштовних обідів для малозабезпечених. А з початком повномасштабного вторгнення, коли Тростянець був повністю окупований ворогом, на даху ресторану вивісили прапор з червоним хрестом і почали волонтерити.Уже в перші дні окупації вороги розграбували всі магазини, потрощили прилавки, тому купити бодай щось у Тростянці було неможливо, почалася продуктова криза. Невеличка пекарня Мирослава Шила почала випікати хліб і роздавати його всім жителям міста. Пекли цілодобово. «За час окупації, я свою пʼятимісячну дитину не бачив жодного дня, бо ночував на роботі. Поки було світло, випікали 1700 буханок на добу. Не припинили роботу й тоді, коли не стало електропостачання – продовжували працювати на генераторі, щоб давати хоча б по пів буханки на родину. Та люди це розуміли, бо треба було виживати», – згадує Мирослав.Мова не тільки про хліб. Різні були ситуації. Разом з друзями в темноті забирали з вулиць міста тіла розстріляних людей, бо росіяни не пускали ховати на кладовищах.Після визволення Тростянця ще тривалий час на базі ресторану Мирослава працював центр видачі гуманітарної допомоги.«Я не знаю, як тоді могло бути по-іншому. Якою була тоді Тростянецька історія, якби ми не докладали зусиль», – каже Мирослав Шило.Зараз підприємець повернувся до звичайної роботи та відновив безкоштовні обіди для людей, що опинилися в складних життєвих обставинах. І з теплом згадує людей, що працювали поруч у часи окупації.