Статистика telegram channel - @tripwithbook

📝 «Провидіння. Книга перша» Алан Мур, Джейсен Барровз📚 Видавництво: Vovkulaka | 192с«Бо справжній жах не кричить, а шепоче» — Роберт Чемберс, «Король у жовтому». Творчість Алана Мура завжди межує з містикою, надприродним та невидимим. Його історії занурюють у містичні світи, де кожна деталь продумана, а атмосфера настільки щільна, що її можна «відчути читацькою шкірою». Серія коміксів «Провидіння» британського майстра є своєрідною алхімією, у якій поєднуються факти американської історії, міфи та спадщина Говарда Філіпса Лавкрафта.Події розгортаються у 1919 році, на східному узбережжі США, де молодий журналіст Роберт Чорний працює у газеті «Нью-Йоркський Вісник». Його життя зовні виглядає впорядкованим: стабільна робота, хороші знайомства, літературні амбіції. Та водночас він відчуває себе «чужим» — і в суспільстві, і у власному тілі. Невдоволення повсякденністю підштовхує його до великої мети — написати власний роман.Для цього він вирушає у мандрівку східним узбережжям США, шукаючи матеріал серед людей, яких називає «прихованою Америкою». Його цікавлять історії маргіналів, дивні ритуали, окультні культи, невидимі для пересічного громадянина явища. Подорож поступово втягує його у світ, що нагадує лавкрафтівські сни. Він знайомиться з людьми, чиї розповіді виглядають надто химерними, щоб бути вигадкою. Легенди про давні книги, містичні символи й таємничих істот починають переплітатися з його власним життям.Алан Мур не кидає читача відразу у вир подій, а поволі, сторінка за сторінкою, створює відчуття, що ти вже всередині сну. Тут все відчувається логічним, навіть коли перед очима розгортається щось химерне й потойбічне. Ця поступова побудова ніби обійми, у яких водночас і страшно, і затишно. Ти хочеш дізнатися, що ж буде далі, але розумієш: виходу з цієї історії вже немає. Атмосфера стискає і затягує так само, як лавкрафтівські сни.Роберт Чорний — це журналіст і водночас письменник, що намагається написати свою книгу. Але поступово він стає детективом, мимоволі втягнутим у розслідування, яке стосується таємничих текстів, схожих на міфічний «Неономікон». Герой приховує одразу дві важливі риси: свою єврейську ідентичність та гомосексуальність. Його внутрішня боротьба, бажання віднайти власне місце у світі й водночас жадоба до знань створюють психологічний портрет людини, що живе на межі. Він символ письменника, який прагне зрозуміти світ і себе самого, але чим далі занурюється в чужі таємниці, тим швидше губить власну рівновагу.Стиль Джейсена Барровза водночас чіткий і холодний, що ідеально підходить для атмосфери цього коміксу. У містах і вулицях, які він малює, є щось невидимо потойбічне: вони здаються звичайними, але водночас «не такими». Його персонажі виглядають природними, а інші мають дивні риси, легкі деформації, які нагадують знамените оповідання «Тінь над Інсмутом». Особливо вражає, як Барровз передає атмосферу жаху: тихий, холодний страх, який наростає поступово. Все те, що робить Лавкрафта у своїх творах, тут роблять те саме Мур із Барровзом.«Провидіння» затягує повільно, непомітно, змінюючи спосіб, у який ти дивишся на світ. У кожному місті є провулки, де темрява здається густішою; у кожній розмові — паузи, що тривають довше, ніж повинні; у кожному обличчі — риси, які наче не зовсім людські. Алан Мур і Джейсен Барровз нагадують нам, що ці дрібниці не випадкові. Вони знаки того, що наша реальність тримається на хиткій межі, а за нею ховається інша, чужа і страшна істина. Знайомтеся із творчістю Алана Мура, його містичним баченням та здатністю бачити за межами очевидного. Його історії водночас захоплюють і лякають, ведучи читача крізь темні лабіринти фантазії.— Переглянути фото видання —#відгук #провидіння #аланмур #джейсенбарровз #містика #жахиРоршах врятує нас | Канал про комікси

📝 «Ультимативні Люди Ік, Том 2: Діти Атому» #7-12 Піч Момоко⠀📚 Видавництво: Marvel | 160 сСюжетна арка «Діти Атому» — це продовження, у якому світ і герої вже не просто знайомляться з собою, а починають робити серйозні кроки, і ці кроки лунають гучно, як грім перед бурею. Якщо перший том був радше повільним, задумливим і атмосферним вступом у дивний, тривожний світ нових мутантів, то тут історія набирає обертів, розкриває нові таємниці й підштовхує персонажів до рішень, від яких залежатиме їхнє майбутнє.У центрі подій усе ще Хісако (Броня), яка не полишає пошуків сенсу у трагічній смерті друга Цубаси та намагається зрозуміти, яке значення має загадковий омаморі, залишений ним. До команди приєднується загадкова Канон (Псайлок) — досвідченіша мутантка, чия поява вносить і нові знання, і нову напругу. Паралельно розкручуються кілька ліній: розслідування дивного вбивства, яке влада наполегливо замовчує; зловісні інтриги Короля Тіней; конфлікт між Буремною Мей і Хвилею; та розвиток сюжетної гілки про культ «Діти Атому». Усе це поступово сходиться в точку, де відчуваєш — великі події вже на порозі.Момоко й далі поєднує знайомі елементи всесвіту Людей-Ікс з унікальною візуальною мовою та японським культурним тлом. Її сторінки живі — від тихих, майже безмовних сцен із сумом у кожній деталі до вибухів чистого жаху. Тут малюнок не просто ілюструє події, а зливається з ними в єдине ціле: колір, композиція та темп кадрів працюють разом, щоб передати і внутрішній світ персонажів, і атмосферу історії.Герої також змінюються. Хісако стає більш зосередженою та рішучою, навіть якщо відповіді на головні питання залишаються туманними. Канон додає історії неоднозначності: її мотиви не до кінця зрозумілі, але очевидно, що її роль — підштовхнути команду до зростання. І загалом, у світі Момоко немає чіткої лінії між добром і злом, дуже багато сірого, як і особистостях, так і на сторінках.Цей том робить світ «Ультимативних Людей Ікс» насиченішим, драматичнішим і більш інтригуючим. Він залишає багато загадок, але саме це і тримає увагу. Хочеться знати більше, занурюватися глибше. Піч Момоко продовжує створювати щось особливе, ігноруючи кліше супергеройського жанру та перетворюючи цих Людей-Ікс на унікальну, атмосферну історію, яку точно варто читати.— Переглянути сторінки —#відгук #людиікс #ультимативнінілюдиікс #супергероїка #пічмомокоРоршах врятує нас | Канал про коміксу

📝 «Бетмен. Ґотем у газовому світлі» Браян Авґустин, Майк Міньйола, Ф. Крейґ Расселл, Едуардо Баррето⠀📚 Видавництво: Vovkulaka | 120 сЗнайомитися з класикою супергеройських коміксів — завжди особливий досвід. Це наче зазирнути в інший час, коли знайомі нам персонажі лише шукали своє місце в альтернативних інтерпретаціях і сміливих творчих експериментах. «Бетмен. Ґотем у газовому світлі» — саме такий випадок. Тут зібрано дві історії: «Бетмен проти Джека-Різника» Браяна Авґустина та Майка Міньйоли з Ф. Крейґом Расселллм і «Бетмен: Володар майбутнього» того ж Браяна Авґустина й Едуардо Баррето. Це частина коміксової історії — одні з перших «Elseworlds», де знайомих героїв переносять в інші епохи й обставини.Перша історія знайомить нас із Ґотемом кінця XIX століття — містом газових ліхтарів, густого туману і страху. Молодий Брюс Вейн повертається з Європи, де навчався у найкращих умів, і одразу опиняється у вирі подій. Містом ширяться чутки про Джека-Різника, який продовжив свій кривавий шлях уже не в Лондоні, а тут, у Ґотемі. Суспільство лякається як серійного вбивці, так і загадкової фігури в костюмі кажана, яка з’являється на вулицях. Коли ж Бетмена звинувачують у злочинах Різника, він мусить не лише довести свою невинність, а й викрити справжнього вбивцю.Сюжет простий у зав’язці та розв’язці, але тримає завдяки атмосфері й ідеї. Тут немає сучасних ґаджетів і технологій — лише інтелект, фізична сила й рішучість. Майк Міньйола створює похмурий, майже театральний візуальний світ — хоча його стиль ще не набув тієї фірмової пізнаваності, він уже виразний і цікавий. Тому читати таку історію зараз, не лише досліджувати сюжет, а й ранній етап становлення великого художника.Друга історія переносить нас на кілька років уперед. Брюс Вейн уже відійшов від ролі Бетмена, заручений і готовий до спокійного життя. Але Ґотем знову кличе — цього разу його загрожує зруйнувати ексцентричний і небезпечний техно-терорист, що називає себе Володарем майбутнього. Він вимагає зупинити відкриття всесвітньої виставки у Ґотемі, інакше спалить місто. Бетмен змушений повернутися, щоб знову врятувати Ґотем — але цього разу боротьба відбувається не з тінями Ґотему, а з фанатичною вірою у «правильне» майбутнє.«Володар майбутнього» відчувається інакше — він дивніший, динамічніший, навіть яскравіший у візуальному плані. Едуардо Баррето створює більш чіткі та насичені кадри, де менше ґотичної тіні й більше динаміки. Ідея протиставлення прогресу та безпеки міста працює добре, хоча сюжет не має тієї загадкової інтриги, що була у «Джеку-Різнику». Тут головний інтерес — не стільки розгадати таємницю, скільки спостерігати за зіткненням світоглядів.Обидві історії — приклади того, як Бетмена можна вирвати з звичного часу й помістити в іншу історичну епоху, не втративши його сутності. Перша тримає атмосферою темних вулиць і полювання на серійного вбивцю, друга — більшою видовищністю і конфліктом ідей. Разом вони дають відчуття завершеної подорожі Ґотемом XIX століття. Тут немає розлогої психології чи детального зображення життя героїв, але є чіткий жанровий фокус і візуальний шарм.«Бетмен. Ґотем у газовому світлі» — це занурення в альтернативні історії, де знайомий герой діє в іншій епосі, і це працює. Так, сюжети простіші, ніж у багатьох сучасних коміксах, але в них є щось від театральної драми та історичного детективу. Це збірка, яка варта прочитання — і для тих, хто хоче відкрити для себе ранні «Elseworlds», і для тих, хто любить атмосферу газових ліхтарів, туманних вулиць і загадкових постатей у сутінках. А Ґотем XIX століття тут справді живе — і дихає холодним туманом, і ховає в своїх тінях як героїв, так і монстрів.— Переглянути фото видання —#відгук #бетмен #браянавґустин #майкміньйола #фкрейґрасселл #едуардобаррето #супергероїкаРоршах врятує нас | Канал про комікси

🗓 Прочитане за липень 2025Кінець місяця і це #прочитанезамісяць за липень. Діліться і ви вашими списками. Вже нічого не встигну прочитати за сьогодні-завтра.••••••• Мальописи •••••••1) «Шило, Том 1» Чхве Ґюсок (відгук)★★★★☆2) «Джем для малих чудовиськ, Том 2» Роман Кепкало, Яна Паламаренко (відгук)★★★★☆3) «Плем’я мисливців на драконів, Том 1» Шіро Куроі (відгук)★★★★☆4) «Дивовижна Людина-Павук: Останнє Бажання» #698-700 Ден Слотт, Річард Елсон, Умберто Рамос (відгук)★★★★★5) «Крайнебо, Том 2» Чон Джіхун (відгук)★★★★☆6) «Ультимативна Людина-Павук, Том 2: Газета» #7–12 Джонатан Гікман, Марко Кеккетто, Девід Мессіна (відгук)★★★★★7) «Проводжальниця Фрірен, Том 3» Канехіто Ямада, Цукаса Абе (відгук)★★★★★8) «Супермен, Том 3: Темний шлях» #16–18 Джошуа Вільямсон, Том Рейлі (відгук)★☆☆☆☆9) «Пігмаліон, Том 1» Чіхіро Ватанабе (відгук)★★★★☆10) «Супермен. Бойові комікси, Том 1: Суперзірки» (2023) #1061-1063, #1067-1069 Марк Вейд, Ґейл Сімоне, Джон Тіммс, Едді Берроуз (відгук)★★★★☆11) «Ракета і Ґрут: Полювання на Зоряного Лорда» Кем Кендел, Аманда Дейберт (відгук)★★★★☆12) «Блукальці, Том 1» Макото Юкімура (відгук)★★★★★13) «Детективні комікси, Том 3: Ґотемський ноктюрн — Акт II» #1071-1075 Рам Ві, Айван Рейс, Дастін Н'єн, Стефано Раффаеле та ін. (відгук)★★★★☆14) «Марвел Зомбі: Чорне, Біле, Кров» #1 Ґарт Енніс, Алекс Сеґура, Ешлі Аллен, Рейчел Скотт, Джастін Мейсон, Хаві Фернандез (відгук)★★★☆☆15) «Сага про Вінланд, Том 5» Макото Юкімура (відгук)★★★★★Роршах врятує нас | Канал про комікси

📝 «Ракета і Ґрут: Полювання на Зоряного Лорда» Кем Кендел, Аманда Дейберт⠀📚 Видавництво: Varvar Publishing | 72cПовернення до пригод Ракети і Ґрута з сином відбулося вдало, хоча й не без суму. Вже після першого коміксу ми обоє полюбили цю вибухову парочку, тож коли вийшов другий том, знову сіли разом на диван, відкрили першу сторінку, і розпочалася чергова пригода.У цьому коміксі Ракета й Ґрут, як завжди, не можуть просто спокійно поїсти піцу — варто Ракеті зробити один укус, як надходить тривожне повідомлення: Зоряного Лорда викрали! Не встигли вони переварити цю новину (чи бодай шматочок піци), як кидаються на пошуки. Спершу до Ґамори, але та саме з’ясовує стосунки з Таносом. Далі — ще глибше в безумство галактичних сутичок, небезпечних супротивників і несподіваних зустрічей. Усе — заради друга. Бо навіть якби весь Всесвіт став на заваді, Ракета й Ґрут не зупиняться.Це було неймовірно весело. Сину особливо сподобалися сцени, де Ґрут влаштовує справжні дерев’яні баталії. І кожного разу, як звучало «Я є Ґрут», він сміявся, ніби вперше. Мені ж сподобалося, як вправно Аманда Дейберт передала динаміку персонажів — з гумором, але з душею. А ще — як гарно балансувала сюжет: трохи серйозності, трохи божевілля, і море веселощів.Герої — як завжди, на рівні. Ракета з його нескінченними жартами, планами, що йдуть шкереберть, і запальною вдачею. Ґрут — тихий, але незамінний. Його «Я є Ґрут» у цій історії має стільки відтінків, що син уже вивчив інтонації: "О, це точно сердитий Ґрут! А це веселий Ґрут. А це точно задумливий Ґрут." А ще — поява інших Вартових й ворогів додало колориту.Малюнок Кема Кендала — яскравий, стильний, веселий. Син сказав, що «це точно той самий малюнок, що й у першому коміксі», і це для нього великий плюс. Мені теж до вподоби, тому що тут далі говорити.У підсумку — «Ракета і Ґрут: Полювання на Зоряного Лорда» — це чудове продовження першого тому. Ідеальне для спільного читання, для вечора, коли хочеться сміятись і зануритися в пригоди. Серія із двох коміксів подарувала справжню радість: як дорослому фанату космічних пригод, так і маленькому шанувальнику Ґрута.Але… коли ми дочитали останню сторінку, син запитав: «А буде третя частина?» І коли я пояснив, що її немає і, мабуть, не буде — він тільки зітхнув: «Я є сумний Ґрут…».— Переглянути фото видання —#відгук #єнотоакета #ґрут #кемкендел #амандадейберт #супергероїкаРоршах врятує нас | Канал про комікси

📝 «Супермен. Бойові комікси, Том 1: Суперзірки» (2023) #1061-1063, #1067-1069 Марк Вейд, Ґейл Сімоне, Джон Тіммс, Едді Берроуз⠀📚 Видавництво: DC Comics | 216c⠀«Супермен. Бойові комікси, Том 1: Суперзірки» — складається із двох історій від Джейсона Аарона та Ґейл Сімоне, які дозволили побачити Кларка у незвичних обставинах.«Я, Біззарро» — це три випуски справжнього психоделічного шляху у світ навиворіт. Біззарро втратив свій світ і звинувачує в цьому Супермена. Та замість звичного сюжету навпаки, цього разу він через ряд обставин стає чаклуном. Біззарро використовує магію, аби перетворити Землю на новий Біззарро-світ, де все перекручено. У цій реальності Супермен — останній, хто ще пам’ятає, як усе має бути, а його єдиний союзник — найадекватніша людина у новому світі… Джокер. Весело, хех. Сюжет занурює героя у власну свідомість, де точиться головна битва за контроль та спробу врятувати світ.Це було найнецікавіше і неприкольніше читання у моєму поганому житті. Біззарро зовсім не небезпечний, магія не працює, Супермен програє. Джокер не допомагає, а битва не крута. Мені зовсім не подобається, що це найбільш вигадлива і емоційно складна історія з Біззарро, яку міг не читати. Усе навпаки — і це прекрасно.«Виклик із зірок» повертає нас до досить стандартного підходу. Інопланетний агресор перетворює боротьбу Супермена на шоу, де на кону — життя цілої раси. Кларк Кент опиняється на гладіаторській арені, мусить перемагати все нових супротивників, доки не викриє маніпуляції з боку організаторів турніру.Це просто ок. Наче все є, але нічого справді унікального не відбувається. І хоча малюнок Едді Барроуза тішить око, сам сюжет не вибивається за межі знайомого. Добротна, але посередня історія, яка губиться на фоні сміливішої першої частини.«Суперзірки» — неоднорідна, але цікава збірка історій про Супермена. Перша — темна, божевільна і трохи глибока пригода з Біззарро, яка цікава як візуально, так і концептуально. Друга — звична пригодницька космо-драма без несподіванок. Якщо оцінювати весь том, то Аарон справді намагався вигадати щось цікаве, тоді як Сімоне на мій погляд просто виконала поставлене завдання редактором. Та ще раз повторюся, загалом досить цікава збірка.— Переглянути сторінки з коміксу —#відгук #бойовікомікси #марквейд #супермен #ґейлсімоне #еддіберроуз #джонтіммс #супергероїкаРоршах врятує нас | Канал про комікси

📝 «Дивовижна Людина-Павук: Останнє Бажання» #698-700 Ден Слотт, Річард Елсон, Умберто Рамос 📝⠀📚 Видавництво: Мрія | 136сНе сказав, що багато читаю супергероїку, але прочитав вже достатню кількість. Та ще точно не дійшов до того моменту, коли знаю всі її культові історії й можу безпомилково сказати: «О, це той самий випуск, де сталося це». І саме тому подекуди мої враження — мов удар молотом від самого Тора: неочікувані й потужні. Саме так сталося з «Дивовижна Людина-Павук: Останнє Бажання», історією, яку я відкривав просто як чергову арку про Людину-Павука. Але вже за кілька сторінок я зрозумів — це не просто ще одна пригода Пітера Паркера. Тому давайте розбирати, про що ж вона.Сюжет розгортається навколо Доктора Восьминога — Отто Октавіуса, який доживає останні години у в’язниці, фізично розбитий, але інтелектуально, як завжди, на висоті. І от він видає свій фінальний трюк. За допомогою октоботів переносить свою свідомість у тіло Пітера Паркера, а Пітера — у своє вмираюче тіло. Далі починається гра на виживання, в якій старий ворог використовує не кулаки, а геніальний розум. І хоча це може звучати як дешева історія, Ден Слотт подає її з такою драматургією, що тіло вкривається сиротами. Пітер у чужому тілі намагається врятувати себе і всіх, кого любить, а Отто… готується жити чужим життям. Жити краще. Бути кращим. Бути «Неперевершеним Людиною-Павуком».Що вразило найбільше — це постійне відчуття фатальності. Кожна сторінка ніби натякає: «Це кінець. Але ти ще не готовий». Оповідь розгортається з шаленою швидкістю, емоційний градус не падає ні на мить, а фінальний #700 випуск — це вибуховий коктейль з епічної битви, душевної подорожі Пітера у спогадах і останнього, неймовірно пронизливого моменту, де навіть Доктор Восьминіг, переглянувши життя Пітера, розуміє — бути Людиною-Павуком означає не просто носити маску, а нести тягар. І він погоджується. Щиро. І це ще більше ламає. Бо ти хочеш вірити, що він справді змінився. Але ж це Отто… Але Людиною-Павуком завжди був Пітер Паркер… Не можу собі уявити відчуття тих читачів, які читали ці випуски в момент їхнього виходу. Це щось!Те, як Слотт прописує Отто-Пітера й Пітера-Отто, заслуговує великої похвали. Спостерігати, як Пітер бореться у чужому тілі, без суперсил, але з невгамовною рішучістю — надихає і надає віру в краще. А Отто у тілі Пітера — це просто жах. Він має доступ до всього, включно з друзями, коханою, репутацією, але вже не хоче руйнувати — хоче перевершити. Найстрашніше те, що йому це може вдатися.До видання також увійшли дві бонусні історії. Перша — «Павучі сни» Дж. М. ДеМаттейса та Джузеппе Камунколі — глибока емоційна історія, де Пітер розказує своєму правнуку історію свого супергеройського життя. Це гарне доповнення до основної історії, яке ще сильніше підкреслює ціну бути Людиною-Павуком. А от «Нічне побачення» Джен Ван Метер — легка, навіть надто проста історія, така собі романтична бійка із негідником. Не псує враження, але й не додає глибини.«Останнє Бажання» — це історія про смерть, нове життя, відповідальність і трансформацію. Її можна читати окремо, навіть не знаючи всього бекґраунду — і вона залишить відчутний слід. Особисто я б хотів прочитати попередні випуски, щоб побачити, як усе до цього йшло. І ще більше наступні, щоб дізнатися, що зробить з цією відповідальністю Отто. Чи справді він буде вищим за своє нутро? Хто знає. Але я дуже надіюся, що колись та й прочитаю.— Переглянути фото видання — #відгук #людинапавук #денслотт #річарделсон #умберторамос #супергероїкаРоршах врятує нас | Канал про комікси

📝 Сьогодні виявляється у Марвел день 616, який є приуроченим до номеру головного всесвіту Марвел. Тому давайте дізнаємося звідки взагалі взялося це число.Номер 616 був придуманий сценаристом Дейвом Торпом, який в той час писав Капітана Британію. Він хотів, щоб цей номер належав найгіршій паралельній Землі. Номер би йшов від числа Звіра - 666, але розуміючи, що це буде занадто очевидно вирішив відняти від нього 50 і саме так ми отримали цифру 616. В результаті цю ідею Торпу не вдалося реалізувати. Коли ж серію про Кепа почав писати Алан Мур то йому сподобалася ідея з нумерацією паралельних світів. Саме так найгірша Земля отримала номер 238, а рідний всесвіт Капітана Британії, тобто основний всесвіт Марвел, отримав 616.Взагалі номер 616 ніколи не подобався великим цабе в Марвел, Джо Кесаді та Тому Бревурту, тому у 2015 у події "Secret Wars" вони спробували позбутися від нього. За словами цих двох в офісі ніхто в самому офісі ніхто не називав цей всесвіт так, і на думку Кесади від цього номеру так і віє DC з їх різними Землями. Однак в результаті це рішення так і не прижилося і для позначення основного всесвіту Марвел продовжили використовувати номер 616.Також пишіть улюблені комікси від цього видавництва в коментарях. Плюс нагадаю, що декілька років тому робив ось таку публікацію з рекомендаціями коміксів Marvel.

📝 «Диво-Жінка, Том 3: Гнів» #13-19 Том Кінґ, Деніель Сампере 📝⠀📚 Видавництво: DC Comics | 208сЩо ж, це навіть для мене самого дивно. Але я вже читаю третю арку «Диво-Жінки» від Тома Кінґа й Деніеля Сампере. І, не повірите, мені це навіть подобається. «Диво-Жінка, Том 3: Гнів» #13-19 — це кульмінація напруги, яку Том Кінґ вибудовував ще з першого випуску. Якщо старт серії мав багато політики, а середина — психологічний портрет героїні на межі. То тут ми отримуємо велику трагедію та знищення дійсно сильного лиходія.Ця частина історії завершує війну Диво-Жінки з Сувереном — монархом у тіні, який довгий час керував Америкою. Протистояння досягає апогею — смерть Стіва Тревора. Гнів Діани після цього — не просто відповідь, а остання межа. Вона веде армію амазонок у Вашинґтон, зносить штучний кордон, і б'ється як ніколи. У підсумку — Суверен знищений. А Диво-Жінка народжує доньку. Яка можливо у майбутньому стане новим символом надії.Уся арка — про гнів. Гнів втрати, зради, безсилля. Діана не мститься — вона карає. Гнів амазонки — це гнів жінки, що не дозволить знову бути жертвою. Ця Кінґова Діана — одна з найлюдяніших і водночас найстрашніших інкарнацій героїні, яку мені вдалося бачити у коміксах. Її мовчазний біль, її лють, її рішучість бути справедливою навіть тоді, коли це уже не має сенсу. Це, мабуть, і є та справжня Диво-Жінка. Вона не ідеальна, вона не всемогутня — але вона не зламалась. Її бій — це не битва проти лиходіїв, а боротьба за правду в світі, який цю правду не хоче бачити.Ще хотів би згадати про Детектива Шимпанзе, який був окрасою цієї арки. І оця частина, де він залучений у розслідуванні, його діалоги, гумор і сам образ, також сильно запам'ятався. Його участь неочікувано освіжає тон розповіді, який ви самі знаєте, часто буває у Тома Кінґа.Фінал арки двозначний. Так, зло переможено. Так, Діана має доньку. Але Тревора ніхто не поверне. Її боротьба залишила шрами. І майбутнє — з дитиною, яка може стати як героїнею, так і зброєю — тривожить. Розумію, що не всім сподобається стиль оповіді Тома Кінґа, його затяжні роздуми та діалоги, політичний підтекст, розрив із класичним супергеройським сюжетом, але особисто мені усі три арки сподобалися.— Переглянути сторінки —#відгук #дивожінка #томкінґ #даніельсампере #супергероїкаРоршах врятує нас | Канал про комікси

📝 «Ательє чаклунських капелюхів, Том 10» Камоме Шірахама 📝⠀📚 Видавництво: Nasha Idea📚 Стр.: 160 З кожним томом манґи «Ательє чаклунських капелюхів» світ Камоме Шірахами розширюється, а історія стає глибшою й тривожнішою. І хоча зрозуміло, що ця серія здатна постійно дивувати, десятий том усе одно встиг підняти ставки — і залишити по собі цілий вихор емоцій. Це вже не просто чарівна пригода, це поступовий перехід до чогось серйознішого, складнішого, і, можливо, небезпечнішого.Як вже зрозуміло з попереднього тому, Кустас повернувся, але не сам — поруч із ним загадкова Інинія, відьма в крислатому капелюсі, чия усмішка викликає більше запитань й тривоги, ніж відповідей. Вона змушує Коко та Таато пообіцяти взяти участь у святі Срібної ночі, але ця обіцянка має прихований підтекст. Також герої зустрічають Даґду, з печаткою забороненої магії на грудях. Що ж сталося? Чи був це відчай? Чи, може, чийсь хитрий розрахунок?Тим часом Коко намагається розібратися не лише в ситуації навколо, а й у собі. Вона все частіше ставить під сумнів правила світу магії: чи справді розподіл на дозволене й заборонене такий однозначний? Чи не перетворюються закони на інструмент контролю замість захисту? У її внутрішніх пошуках проглядається те, що робить її чудовою головною героїнею — допитливість, емпатія і сміливість мислити інакше.Над усім нависає постать короля — персонажа, який досі залишався в тіні, але тепер виходить на передній план. Його інтерес до магії, особливо до медичної, викликає тривогу. Адже, як нам нагадують, саме задля безпеки магію й медицину колись розділили. Також розвинувся сюжет із сином острівного короля, який на кожне святкування тікає на ярмарок.Ще один момент, який змусив задуматись — це як дорослі персонажі оперують знанням і владою. Маги, які наче мають тримати світ у рівновазі, насправді давно загрузли в минулому. Їхня сліпа віра в правила — це вже не обережність, а за відчуттями лише інертність. І на цьому тлі підлітки — з їхніми сумнівами, помилками, але й щирим бажанням змінити світ — здаються єдиними, які можуть дійсно щось змінити.У десятому томі усе ще є місце красі, дивизні світу й теплим сценам, але домінує напруга, що наростає з кожною сторінкою. Відчувається, як нитки сюжетів стягуються докупи, і незабаром нас чекає велике зіткнення. Або ні. Глянемо в наступному томі.— Переглянути фото видання —#відгук #ательєчаклунськихкапелюхів #камомешірахамаРоршах врятує нас | Канал про комікси